Розмову з головами сільських рад Волинської області Голова Верховної Ради Володимир Литвин розпочав з того, що минулої суботи він був на обжинках на Хмельниччині. І підкреслив: «Розмовами про те, що у нас найкращий чорнозем, села не врятуєш». Особливо турбує те, зауважив Голова Верховної Ради, що під час формування Держбюджету-2005 уряд знову вчинив у кращих своїх традиціях. Те, про що домовлялися по селу, не враховано. А домовленість була такою: Держбюджет-2005 — це бюджет села, якщо виходити з того, що для розвитку соціальної сфери необхідно виділити не менше одного відсотка від ВВП, який становить 260 млрд. грн.
У зв’язку з цим Володимир Литвин переконаний: бюджетний процес у парламенті буде непростим. Нині увага значної частини населення прикута до президентських виборів. «Я вже втомився відповідати, — сказав Голова Верховної Ради, — що після 31 жовтня, а також після 21 листопада (за можливого другого туру президентських виборів. — Прим. авт.) життя не зупиниться. Але турбує одне: може початися «процес перерозподілу, переслідування неугодних тощо». Головне, щоб влада не тиснула на людину. Поки що скрізь відчувається присутність влади. «А треба, щоб діяв закон. Ми не можемо сказати правду, який шлях пройшла Україна, яке її становище сьогодні. Коли читаєш звіти, складається таке враження, що ми досягли якихось небачених висот. Одні претенденти кажуть, що це добре, а інші з цим не згодні. Кожен хоче бути святішим від Папи Римського», — зауважив Володимир Литвин. 
Сьогодні всі говорять про якісь катаклізми і протистояння. Цим, за переконанням Литвина, ми самі нагнітаємо обстановку. Спостерігається збайдужіння до України. Стало звичкою їздити за кордон і розказувати про те, яке погане життя в Україні: Президент не той, у парламенті — махновщина, гайдамаччина. «В жодній країні, — зауважив В. Литвин, — я не чув, щоб так говорили про свою державу».
Люди звикають до інтриг, нашіптування, подвійної моралі. У суспільстві втрачено пошанування до будь-яких авторитетів. «Немає особи чи політичної сили, які б з’явилися з глибини і змогли консолідувати суспільство. Ми розбіглися по своїх норах», — зауважує Володимир Литвин. Якщо дивитися зверху — ніби суспільство ніщо не розділяє, так само, як і Верховну Раду, «але наше нетерпіння збурює ситуацію, — переконаний Володимир Литвин. — Головне завдання — втримати стабільність у державі».
Гостра боротьба за владу відбувається ще й тому, що повноваження Президента необмежені, якби було інакше, більше повноважень мала б Верховна Рада, і такої запеклої боротьби не було б.
Разом з тим, переконаний Володимир Литвин, Україна переживає надзвичайний момент і, можливо, перебуває на порозі рішучого прориву. «Тому, коли ми говоримо про політичну реформу, ми не повинні обмежуватися лише розподілом повноважень Президента, Верховної Ради і уряду, необхідно йти в глибину. І на цьому шляху надзвичайна відповідальність лягає на органи місцевого самоврядування».