Історико-меморіальний музей Василя Стуса в Горлівці — явище унікальне. Хоча б тому, що заклад, відкритий два роки тому, працює на громадських засадах. Для розташування музею робітниче місто обрано не випадково: тут, у місцевій школі № 23, учителював молодий випускник Донецького педінституту. У шахтарському краї проходило і становлення молодого поета.
Силами ентузіастів, серед яких — Всеукраїнський Фонд ветеранів МВС, творчі спілки регіону, редакції газет, київське товариство «Меморіал імені В. Стуса», ВАТ «Еластомер» — проведено ремонт приміщення, розміщено зібрану по крихтах експозицію. Особисті речі поета і правозахисника передала до музею родина Василя Стуса. Організатори музею сподівалися, що заклад допоможе мешканцям міста, насамперед молодим, глибше познайомитися із біографією і творчістю видатного митця. Крім того, у музеї планувалося створити центр правової допомоги громадянам, проводити поетичні вечори, виставки, зустрічі із письменниками.
За два роки музей набув авторитету і популярності: той факт, що на повний хід триває підготовка до відкриття філіалу в Києві, говорить багато про що. Завважте, філіал музею із «глибинки» в Києві — явище небуденне. Однак не всім планам судилося здійснитися. Несподівано виникла перешкода з боку чиновників. Які, до речі, жодною бюджетною копійкою заклад культури не профінансували.
У вересні минулого року «Голос України» вже розповідав про перипетії навколо музею. Для його розташування Донецька регіональна організація Фонду ветеранів МВС на п’ять років орендувала у міської ради нежиле приміщення в будинку по вулиці Ізотова, 8. У лютому 2002 року було підписано договір, а в наступному місяці — доповнення до договору, згідно із яким виконком виділив додаткову площу для архівного фонду музею. Таким чином, загальна площа, яка орендується, становить 80,1 квадратного метра. Фонд повністю оплатив оренду приміщень аж до 1 січня 2004 року, уклав договори на експлуатацію із комунальниками.
Незважаючи на це, музей досі не має можливості користуватися додатковим приміщенням: його займає інший підприємець. Він стверджує, що кімнату отримав із дозволу начальника управління комунальної власності міста Івана Фесенка в березні 2003 року. Даруйте, але ж за рік до того цю площу вже було орендовано музеєм Василя Стуса! Однак в управлінні комунальної власності не звертають уваги на таке порушення і не поспішають повернути Фонду ветеранів МВС орендоване приміщення.
Ще під час підготовки першої публікації із цього приводу я зателефонувала першому заступнику міського голови Горлівки Михайлові Попову і попросила розібратися в ситуації. Михайло Миколайович доручив вивчити питання своїм підлеглим. У міському відділі культури підняли документи і запевнили, що вирішать конфлікт щойно повернеться із відпустки міський голова Віктор Рогач. Газета пообіцяла тримати читачів у курсі подій. І ось наприкінці квітня вже цього року знову телефоную Михайлові Попову. Перший заступник голови заявив, що йому про цей конфлікт нічого не відомо. «Я розберуся», — пообіцяв Михайло Миколайович. На час підготовки матеріалу до друку «розборка» (якщо вона взагалі була) тривала. А тим часом управління житлово-комунального господарства міськвиконкому надіслало музею Василя Стуса новий договір на надання комунальних послуг. У договорі зазначено площу, на яку нараховується плата, в обсязі 80,1 квадратного метра. Тобто із урахуванням кімнати, якою музей так і не має можливості користуватися.