Навіщо від нас приховують правду?

Певна річ, широка громадськість з найдавніших часів ніколи не була цілком посвячена в суть подій, що відбуваються. Інакше кажучи, будь-які дії окремих правителів, правлячих груп і цілих держав завжди мали інші, відмінні від проголошених, причини й мету. Навіть знамените «Йду на Ви» великого київського князя Святослава за удаваної прямолінійності мало на меті деморалізувати супротивника ще до початку бойових дій (про цілі цих походів можна довго сперечатися, зазначимо тільки одне: поняття моралі й чесності в ті часи досить сильно відрізнялися від загальноприйнятих сьогодні). Цілком очевидна хронічна нестача інформації доповнювалася здогадами, вигадками і відвертими вимислами, породжуючи чутки, міфи, легенди. Замикалося коло тим, що зацікавлені сторони найчастіше спрямовували цей процес у потрібне їм русло. Так народжувався один із найстійкіших міфів людства, який умовно можна назвати «теорією змови».

Суть його в існуванні якоїсь таємної групи (організації суспільства, ордена, секти...), що керує певним процесом, а заодно і долями людей, котрі ні про що не підозрюють, у своїх або низьких і жахливих, або високих і шляхетних цілях. Це, так би мовити, схема. В неї укладаються і московські чутки кінця XVІІ століття про підміну на Кукує Петра І (змова проклятих іноземців), і легенди про тамплієрів, масонів, розенкрейцерів, нацистів, олігархів, глобалістів, котрі прагнуть до світового панування, і... список можна продовжувати без кінця. Нова епоха деякі старі легенди зберегла, деякі обновила в дусі часу і додала нові.

Фантастичним маренням може здатися якийсь Священний союз, створений спеціально для того, щоб знищити знання, які століттями зберігалися потай від людства (відповідно мається на увазі наявність організації, що ці знання зберігає). Тема «проклятих книг», постійно знищуваних протягом усієї історії людства, надихала багатьох романістів. Однак справа тут, вважають деякі дослідники непізнаного, не в оригінальності літературного сюжету. Книги, на їхню думку, дійсно знищують з метою утруднити людству пізнання у певних галузях. Сліди цієї змови однаково виразно присутні і в історії Китаю та Індії, і в історії країн Заходу.

Хто ж вони такі, вороги «проклятих книг»? Французький дослідник Жак Берж’є називає цю організацію «Люди в чорному». Він твердить, що нерідко стикався з її представниками на численних наукових форумах. Відповідно до його версії це товариство таке само давнє, як наша цивілізація. Воно намагається перешкодити поширенню знань, через які могли загинути попередні земні цивілізації, у тому числі таємниць магії та алхімії.

Утім, багато сучасних досліджень дійсно здатні поставити під сумнів існування людства. На наукових конгресах висловлюються пропозиції ввести цензуру на занадто небезпечні відкриття, тримати їх у таємниці. Зрозуміло, їхні автори зараховуються паном Берж’є до табору «Людей у чорному».

Це, однак, не найбільш екзотична сторона діяльності горезвісних змовників, що мають пристрасть до екстравагантного одягу. За іншими версіями «люди в чорному» стоять, як це називається в уфології, за «змовою», «таємною змовою», «новим світовим порядком», «радою Більшість-12» тощо. Під цими термінами мається на увазі замовчування урядовими і військовими органами інформації про контакти представників Землі з інопланетними цивілізаціями, обмін технологіями та спільними дослідженнями (до яких входять дослідження над людьми).

Непряме існування таких контактів, на думку ряду авторів, підтверджується не тільки деякими уривками документів (більшу частину змовники, природно, від народу приховують). Крім того, є думка, що деякі базові відкриття сучасних технологій було зроблено раптово, без попередніх досліджень і вивчень (транзистор, компакт-диск, оптичне волокно, новий вінчестер розміром з монетку на 90 Гб тощо). Далі — більше. З’ясовується, вищі чини урядів, військових відомств, аерокосмічних агентств добре поінформовані про тіньовий бік контактів. Тоді напрошується запитання: з якою метою витрачаються величезні кошти на проекти, що не мають змісту, такі, як пошук неземного розуму SETІ, дослідження близького і далекого космосу, створення міжпланетних станцій, колонізація Місяця, Марса й інших планет Сонячної системи? Елементарно: просто йдеться про фінансування тіньових проектів під «маркою» названих вище програм. Цим, до речі, і пояснюються часті поломки техніки та всілякі невдачі, що дають можливість списувати витрати...

А кошти потрібні чималі, зокрема, на підготовку громадської думки. Автори багатьох публікацій стверджують, що якщо простежити за періодичністю появи повідомлень про НЛО й аномальні явища у засобах масової інформації, можна помітити систему. Якість інформації з кожним роком наростає так само, як і її обсяг. Нині повідомлення про спостереження дивних літальних апаратів сприймаються як побутова новина. Крім новин, збільшилася кількість художніх і документальних фільмів, частина яких відбиває дійсне положення речей. А творець комедії «Люди в чорному» Стівен Спілберг — явний агент змовників (незрозуміла тільки його мета — чи то привчити нас до думки про контакти, чи то спростувати наявність реальної організації, що, втім, не важливо). Загалом, на планеті не все спокійно. Явні проблеми є дрібницею в порівнянні з тим, що на нас може очікувати. Хоча, з іншого боку (див. епіграф)...