Футбол. Чемпіонат світу-2006. Відбірковий цикл. Перший тур. 4 вересня. Група 1. Фінляндія—Андорра. 3:0. Румунія—Македонія. 2:1. Група 3. Естонія—Люксембург. 4:0. Росія—Словаччина. 1:1. Латвія—Португалія. 0:2. Група 4. Ірландія—Кіпр. 3:0. Швейцарія—Фарери. 6:0. Франція—Ізраїль. 0:0. Група 5. Словенія—Молдова. 3:0. Італія—Норвегія. 2:1. Група 6. Північна Ірландія—Польща. 0:3. Австрія—Англія. 2:2. Азербайджан—Уельс. 1:1. Група 7. Сан-Марино—Сербія і Чорногорія. 0:3. Бельгія—Литва. 1:1. Група 8. Ісландія—Болгарія. 1:3. Хорватія—Угорщина. 3:0. Мальта—Швеція. 0:7.
Група 2. Туреччина—Грузія. 1:1 (Текке, 49 — Асатіані, 85). Албанія—Греція. 2:1. (Мураті, 3, Алія, 11 — Гіаннакопулос, 39).
Данія—Україна. 1:1. Голи: Йоргенсен, 9, Гусін, 56.
Данія: Соренсен, Богелунд (Пріске, 45), Поульсен (К. Йенсен, 65), Кролдруп, Н. Йенсен, Хелвег, Гравесен, Гронк’яер, Томассон, Йоргенсен, Мадсен (Педерсен, 79).
Україна: Шовковський, Несмачний, Русол, Тимощук, Єзерський, Шелаєв, Шевченко, Гусін (Матюхін, 68), Гусєв (Закарлюка, 76), Старостяк, Воробей (Радченко, 84).
Попереджено: Хелвега, 24, Гусєва, 35.
Арбітр — Урс Майєр (Швейцарія).
Копенгаген. Стадіон «Папркен». 36 335 глядачів.
Отже, подія, до якої готувалася наша збірна і про яку ми так багато говорили й писали, відбулася. Розмови і прогнози вже на другому плані. А на перший вийшла гра. Наша головна команда розпочала виступи у відбірковому турнірі матчем на полі одного із фаворитів групи. І прийнятний результат здобула, і своїми діями заслужила на добре слово.
— Наш сьогоднішній суперник постав дуже непростою, «важкою» командою, котра сповідувала оборонний футбол, — сказав після зустрічі тренер господарів Мортен Ольсен. — Ми могли і перемогти. Хоча й українці мали моменти. Однак не збираємося надто засмучуватися через такий результат: нічия на власному полі з одним із конкурентів — то зовсім не трагедія. Усе ще тільки починається, попереду ще багато часу, щоб виправити ситуацію...
Із самого ранку сонячного й по-літньому теплого дня тисячі мешканців данської столиці вийшли на вулиці, заповнили численні парки і сквери, кав’ярні і ресторанчики, відпочивали, пили пиво, слухали музику у виконанні численних ансамблів різних напрямів і стилів, очікуючи головної події дня — поєдинку своєї національної збірної з українськими футболістами. А потім зручно розмістилися на трибунах чудового стадіону і гаряче підтримували своїх.
Данці почали зустріч досить упевнено і вже в дебюті добилися успіху. На флангову передачу Гронк’яера вчасно відгукнувся крайній півоборонець Йоргенсен і потужним ударом вразив ціль. Ще через кілька хвилин червоно-білі могли подвоїти рахунок. Уже Йоргенсен навісною передачею дав шанс Йону-Далю Томассону. І той усе зробив майстерно. Однак ще ліпше зіграв Олександр Шовковський.
Данці продовжували тиск. Дії на флангах Йоргенсена та Гронк’яера ставили перед нашими оборонцями надскладні завдання. Десь ближче до кінця першого тайму небезпечно пробив Мадсен. Однак м’яч пролетів поряд зі штангою.
Отже, до перерви наша команда демонструвала лише бойові якості. А от після відпочинку вона заграла зовсім інакше, привабливіше. Одразу мало не зрівняли рахунок після потужного удару Андрія Шевченка з лінії штрафного майданчика. Ситуація вочевидь змінилася, і гості не забарилися з контрударом. Знаний майстер стрибків у висоту Адрій Гусін, злетівши у повітря після подачі кутового Анатолієм Тимощуком, пробив головою у нижній кут воріт, застукавши Серенсена зненацька.
Одразу після цього збірна України могла вийти вперед. Контратака — і двоє наших гравців опинилися проти пари суперників. Завершував атаку Андрій Воробей. Однак влучив у поперечину. Ударом через себе в падінні намагався виправити ситуацію Шевченко, але не вийшло. Одне слово, гра вирівнялася.
Та, як і очікувалося, під завісу зустрічі данці додали в темпі і кинулися вигравати. Ота зайва поспішність і самовідданість суперника та його воротаря не дали змоги їм здійснити задумане.
Після зустрічі Андрій Шевченко сказав мені: «Один гравець на полі — не воїн. Усе в руках команди. Я не скажу, що ми продемонстрували злагоджені командні дії. Однак колективний дух цього разу у нас був. Кожен бився, не шкодуючи сил, від першого до останнього свистка арбітра. І це радує найбільше. Не кожна команда у Європі зможе зробити в Копенгагені те, що вдалося нам».
Такої думки був і президент ФФУ народний депутат України Григорій Суркіс, якого, до речі, вітали з ювілейним днем народженням. А футболісти таки добре постаралися не зіпсувати йому свято.
— Здобуто дуже важливе очко. Сьогодні ми побачили сміливих, наполегливих гравців, котрі знали, чого бажають. Виходить, Олегові Блохіну вдалося за ці дні налаштувати підопічних. Результат справедливий. Хоча обидва суперники мали шанси вийти вперед. Ситуація в нашій групі вже на старті досить цікава. Сенсаційно програли в Албанії нещодавні тріумфатори Євро-2004 греки. Турки втратили очки вдома у поєдинку зі збірною Грузії. Багато що залежатиме від злагоджених командних дій. Тут нам треба ще багато працювати. А ще українській команді дуже бракує організатора в середині поля...
Олегові Блохіну, який весь матч і не присів, було важко говорити. Зірвав голос.
— Насамперед хочу подякувати гравцям за самовіддачу, — сказав він. — Результат, вважаю, цілком закономірний, хоча певна перевага була на боці господарів. Ми свідомо віддали ініціативу і зосередилися на контргрі.
— Чи маєте намір вводити до складу нові сили?
— На жаль, такого не станеться. Семен Альтман (один із асистентів Блохіна. — Авт.) подивився гру нашої молодіжної збірної з данськими однолітками (2:3). За його словами, в тій команді немає гравців, які в даний час змогли б допомогти національній команді...
Сьогодні наша перша команда вилітає до Алмати, де завтра проведе черговий відбірковий матч проти збірної Казахстану. На легку прогулянку колектив не сподівається. На відновлення сил часу просто немає. Наші тренери і футболісти також чудово усвідомлюють, що казахи свій перший в історії офіційний матч у європейській компанії постараються провести успішно. Варте уваги й те, що президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв нещодавно очолив національну федерацію футболу. Коментарі тут, як кажуть, зайві...
Копенгаген—Київ.
Дякуємо керівництву ФФУ за допомогу в організації цього репортажу.
