Шлюб з іноземцем за радянських часів розцінювався як зрада Батьківщині. Незалежність не лише «відкрила» кордони між державами, а й між серцями людей, які живуть у них.
Галина Левицька, начальник відділу реєстрації актів громадянського стану Вінниці, пригадала випадок, коли один із поважних посадовців у радянські часи мало не позбувся крісла тільки через те, що його симпатичне чадо закохалося у темношкірого іноземця. У результаті чоловік потрапив на лікарняне ліжко. Тільки це врятувало його від виключення з партії і звільнення з роботи. Інший чиновник таки поплатився партквитком. Донька повернулася після навчання з Москви, перед тим вийшовши заміж за іноземця. Дівчина розуміла, що батьки на одруження ніколи не дадуть згоди, тому вирішила поставити їх перед фактом. Не думала й не гадала, що її татусеві за це на роботі покажуть на двері.
— Законодавчо шлюби з іноземцями не заборонялися, — продовжує співрозмовниця. — Але їх розцінювали як щось ганебне й непристойне. Мало не зрадою Батьківщині. Про виїзд за кордон після весілля годі було й мріяти. Ті, від кого це залежало, робили все, щоб не випустити молоду (чи молодого) за межі держави. Що розбивалися серця і руйнувалися сім’ї — нікого не обходило. Моральний кодекс будівника комунізму — ось що ставилося понад усе.
Кажуть, що іноземці німіють перед вродою українок. «Це ще як сказати, — продовжує Галина Левицька. — Бо деякі з наших дівчат ладні на все, тільки б опинитися за кордоном, який для багатьох уявляється омріяним раєм...»
Про справжні почуття у таких випадках йдеться не часто. Буває зустрічається така величезна різниця у віці між нареченою і нареченим, що працівники ЗАГСу подумки моляться, щоб той, даруйте, дожив до кінця процедури реєстрації. Більшість таких шлюбів укладається з корисливою метою: виїхати за кордон, заробити грошей, якщо поталанить — стати спадкоємцем чийогось багатства тощо.
Іноземні студенти, які навчаються у Вінниці, також ловлять момент. Одружившися, вони користуються лікарняними та іншими закладами на тих самих умовах, що й українці. Інакше їм довелося б за все платити дорожче. Втім, є випадки, коли іноземці вирішують назавжди поєднати свою долю з Україною. В одному з сіл Могилів-Подільського району, наприклад, уже більше десяти років мешкає темношкірий африканець. Не цурається важкої сільської роботи. Не лякають його побутові умови... Сказано ж: з милим і в курені рай.
Вінницька область.
