Подвір’я Київської школи № 98 оживало на очах. Квіти, сміх, новини в особах...
— Дмитрику, чому ти такий сумний? Адже нове життя почнеться!
— Ага, уже почалося — підняли о сьомій ранку, і так до літа...
Хто вище? А кажуть, у рівності душа дружби...
Принади і проблеми шкільного життя вони уявляють собі поки що невиразно, але всьому свій час.
