У країні сьогодні спостерігається дуже складна соціально-економічна ситуація. До суто економічних чинників: тривалої рецесії, зниження внутрішнього виробництва додалися наслідки високої корумпованості влади і відповідних втрат бізнесу в попередні часи. Нині процеси економічного розвитку суттєво гальмують зовнішні загрози — збройні провокації Російської Федерації, спроба анексії Криму, агресивні дії сепаратистів на сході країни.

Відтак падіння обсягу промислового виробництва за перший квартал цього року до аналогічного періоду 2013-го становило майже 5 відсотків. Найбільший спад у машинобудуванні — 17,9, металургії — 10,7, хімічній промисловості — 5,3, легкій промисловості — 4,4 відсотка.

За перший квартал 2014 року експорт товарів становив 9101,8 млн. дол. США, імпорт — 9369,2 млн. дол. Порівняно з відповідним минулого року експорт скоротився на 10%, імпорт — на 17,9%. Негативне сальдо зменшилось і становило 267,4 млн. дол. (за січень-лютий 2013 року від’ємне — 1296,9 млн. дол.).

Станом на 31 січня 2014 року державний та гарантований державою борг України становив майже 73,23 млрд. дол. США (37,18% від прогнозного річного обсягу ВВП). Дефіцит платіжного балансу за січень-лютий перевищив 4 млрд. дол. США (за аналогічний період 2013 року профіцит становив понад 1,69 млрд. дол. США). Обсяг золотовалютних резервів НБУ наприкінці березня становив 15 млрд. дол. США. За січень—березень обсяг міжнародних резервів скоротився на 15,3%.

У 2013 році обсяг прямих іноземних інвестицій становив 5,68 млрд. дол. США, що на 6% нижче від показника 2012-го. Лихоманить національну грошову одиницю, зростають ціни, інфляція наближається до двозначної цифри.

Величезні ризики для економіки містять сепаратистські прояви та силове протистояння на сході країни. Як зауважує МВФ, Донецька, Луганська і Харківська області відповідають разом за більш ніж 21% українського ВВП і 30% промислового виробництва, тому продовження конфлікту може зменшити доходи бюджету і серйозно нашкодити інвестиційним перспективам України. На початку травня не працювали заводи Краматорська, а там зосереджено важке машинобудування держави.

Можна зрозуміти дії уряду, який вдається до жорстких антикризових дій — «непопулярних» заходів. Ухвалено пакет фіскальних законів, що мають не допустити поглиблення соціально-економічної та фінансової кризи. Але вони викликали неоднозначну реакцію ділової спільноти, яка вважає: на шляху економічного зростання стає ще більше перешкод. Тому виконання антикризового пакета потребує ретельного та щоденного моніторингу. На нашу думку, ним займатимуться організації та об’єднання бізнесу разом з представниками уряду. Якщо їх реалізація поглиблюватиме проблеми, треба негайно вносити зміни: необхідно поєднати фіскальні антикризові дії з підвищення ділової активності.

Бізнес засвідчив готовність разом з урядом, парламентом працювати над вдосконаленням ділового клімату. Таке завдання зафіксував меморандум про партнерство та співпрацю між Кабінетом Міністрів та УСПП, нещодавно ухвалений на зустрічі ділової спільноти з Прем’єр-міністром А. Яценюком та членами уряду.

Так було започатковано постійний системний діалог уряду та ділових кіл. Промисловцям, підприємцям і роботодавцям є що запропонувати уряду у вигляді аналітики, техніко-економічних обґрунтувань, програм, слушних ініціатив та зауважень. Уряд, який іде на антикризові кроки, має бути зацікавлений в інтелектуальній, організаційній та моральній підтримці з боку ділової спільноти.

Вона запропонувала програму першочергових завдань влади і бізнесу з подолання соціально-економічної кризи. Підготовлена в УСПП за участі провідних бізнесменів, експертів, науковців тощо, програма — справжня антикризова стратегія, що передбачає цивілізоване державно-суспільне партнерство і допоможе країні стати на шлях сталого економічного зростання. Цю програму ухвалено на засіданні правління УСПП та направлено очільникам держави.

Ділова спільнота пропонує розпочати антикризові дії з активізації внутрішнього ринку. Багато успішних країн розпочинали своє економічне сходження в складні часи, мобілізувавши ресурси на підтримку національних підприємців і розширення вітчизняного виробництва товарів і послуг для власного споживача.

Активізація внутрішнього ринку має принципове значення, оскільки залежність економіки України від зовнішньої економічної і політичної кон’юнктури дуже значна.

Розпочати зміни на внутрішньому ринку варто з вітчизняного машинобудування. Відомо, що моральне та фізичне зношення пасажирських вагонів в Україні сягає 86—87%, водночас кілька потужних конкурентоспроможних виробництв, серед яких — Крюківський вагонобудівний завод — потребують замовлень. До слова, на зустрічі з главою уряду йшлося про оновлення Укрзалізниці, впровадження програм імпортозаміщення, де рівень локалізації доходить до 100 відсотків, забезпечення крюківців роботою в найближчі часи. Представники вітчизняного автопрому запропонували надати техніко-економічне обґрунтування нової стратегії розвитку галузі. Але уряд обов’язково має ухвалити відповідне рішення.

Не варто думати, що промисловці наполягають на державному фінансуванні. Вони готові пройти тендери, довести свою конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішніх ринках, включитися в програми державно-приватного партнерства, вони вміють працювати з інвестиційним капіталом, тому пропонують створити в державі сприятливіші умови для його залучення. Але ділова спільнота наполягає: в країні має існувати сучасний державний протекціонізм вітчизняного виробника.

Ми підтримуємо дії уряду щодо реформування державних закупівель та вітаємо нещодавно ухвалений парламентом закон. У всьому світі державні закупівлі, а це кошти платників податків, максимально стимулюють створення робочих місць всередині країни. Десятки мільярдів гривень українських громадян мають допомагати формуванню портфелів замовлень підприємств нашої держави з позитивними соціально-економічними результатами. До речі, УСПП надав свої пропозиції до цього закону, і має надію, що обґрунтування проведення електронних торгів знайде своє місце у додатку до закону.

Жоден виробник не може розвиватися без кредитних ресурсів. В умовах, коли вартість кредитних ресурсів в Україні коливається навколо 20%, важко виживати, не те що рухатися вперед. Необхідно мати чітку програму послідовних дій Кабміну, НБУ, якщо треба, парламенту, у розробці якої братиме участь і бізнес. Треба думати, як підтримати кредитними ресурсами малий і середній бізнес. Цей суспільно-економічний резерв допоможе пом’якшити кризові наслідки та системні зміни на ринку праці у зв’язку з поступовим реформуванням господарського комплексу. Якщо така програма буде відпрацьована, умови доступу до кредитних ресурсів будуть поступово сформовані.

Значно погіршує конкурентоспроможність української продукції висока енергозатратність вітчизняної економіки. Доведено, що «спалюється» приблизно удвічі більше енергоресурсів, ніж це потрібно для створення продукту. Щоб знизити цей показник до сучасної позначки, треба вкласти в модернізацію енергокомплексів і промисловості, за розрахунками вчених, не менш як 24 млрд. гривень. Потрібні програми на основі державно-приватного партнерства.

Сьогодні вкрай гостро стоїть питання про створення єдиної системи обліку енергоресурсів, використання і оплати за них у всіх промислових сферах. Думаю, ухвалений урядом і УСПП меморандум дає нам можливість разом вивчити ці проблеми і знайти рішення.

Прискіплива увага до внутрішнього ринку не виключає активне, навіть агресивне завоювання нових зовнішніх напрямів, більш сучасну та цілеспрямовану експортну політику. Відомо, що торік близько 40% зовнішньої торгівлі припадало на країни Митного союзу, з них — 32% на Російську Федерацію. На поставки в країни СНД працювало більшість підприємств сходу України. Нині ці ринки є проблемними і потребують альтернативи. Тут має виручити поглиблення економічних стосунків з азійськими, південноамериканськими, іншими ринками. Але без державного протекціонізму не обійтися. Варто негайно відновити роботу торговельно-економічних місій (ТЕМ), які діяли у складі закордонних дипломатичних установ до початку квітня 2010 року. Їх завдання — сприяння розвитку торгово-економічних зв’язків, просуванню вітчизняної продукції на територіях інших держав. Необхідно створювати сучасну інфраструктуру реалізації експортного потенціалу України.

Рішення Європейського Союзу в односторонньому порядку надати Україні автономні торговельні преференції стартували 23 квітня і діятимуть до 1 листопада 2014 року. Саме тоді очікується ухвалення торгової частини Угоди про асоціацію Україна—ЄС. Режим значного зниження мита або навіть безмитної торгівлі — важлива подія для української економіки, якій слід активніше освоювати ринок ЄС. Цей шанс треба використати, щоб заощадити близько півмільйона євро, органічно увійти на ринок ЄС, який втричі більший від ринку Митного союзу. Але таке «вікно в Європу» не знімає проблематику адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС.

Йдеться не лише про стандарти і технічні регламенти. Більшість країн ЄС застосовує потужний пакет фіскальних заходів для розвитку підприємництва, який включає прямі бюджетні трансферти та податкові стимули. Саме тому ділова спільнота пропонує розробити та ухвалити національну програму адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС, підготувати своєрідну «дорожню карту» імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Водночас ніщо не стимулюватиме більшу готовність українського бізнесу увійти в Європу, ніж активізація підприємництва, виконання державою «домашнього завдання» з удосконалення ділового клімату. А для цього потрібне зниження фіскального тиску на підприємства, в тому числі на фонди оплати праці; забезпечення доступу до кредитів; запровадження дієвих податкових стимулів для бізнесу; дерегуляцію підприємницької діяльності; демонополізацію внутрішніх ринків.

На часі зміни до Податкового кодексу. Промисловці вітають готовність уряду їх здійснити та підготували низку власних пропозицій. Наша думка: зміни мають ґрунтуватися на принципі максимальної доцільності, бути планомірними, передбачати перехідний період для адаптації до них суб’єктів господарювання, ретельно обговорюватися в бізнесових колах. Треба зосередити увагу на найбільш гострих та спірних моментах адміністрування податків: усунення труднощів з поверненням ПДВ, проблеми трансфертного ціноутворення, співвідношення бухгалтерського та податкового обліку тощо.

Необхідно обговорити шляхи розв’язання проблеми авансових платежів податку на прибуток підприємств, механізм відшкодування або врахування переплачених підприємствами коштів на майбутні податкові періоди.

Дуже важливо відновити поступове зниження ставок ПДВ та податку на прибуток у наступних роках. Такий крок дасть безпосередній сигнал бізнесу про тимчасовість непопулярних заходів та визначить їх часові межі.

Податковий кодекс має розширити можливості для малого та середнього бізнесу, максимально спростити стягування податків. Для великого бізнесу необхідно удосконалити законодавство про трансфертне ціноутворення. Зрештою, треба взяти до уваги, що податкові закони мають містити не лише фіскальні обов’язки, а й стимули для розвитку певних галузей промисловості, АПК, малого і середнього бізнесу, зростання інвестицій в економіку країни.

Ділова спільнота пропонує парламенту ухвалити закон про податкову амністію і підготувала свій варіант законопроекту. Бізнесу непросто займатися зростанням виробництва та підвищенням конкурентоспроможності, якщо існують чисельні проблеми податкового адміністрування і до цього часу живий принцип «презумпції винності» підприємця. УСПП отримує сигнали про численні перевірки, неоднозначність застосування податкових норм, невпевненість менеджменту підприємств за результати роботи в минулому і постійне очікування на ускладнення в майбутньому. Протягом 2011—2013 років накопичено безліч схем ухилення від сплати податків, створених під контролем державних органів. І податкова амністія була б новою точкою відліку конструктивної взаємодії влади і бізнесу, дозволила перейти до виключно правових стосунків платників податків і держави, стала справжньою рушійною силою для розвитку економіки.

Безумовно, найважливішою частиною наших вимог до влади є викорінення корупції. Підприємницька спільнота зазнала своєї втрати на Майдані. Лише в Небесній Сотні наших близько десятка, здебільшого представники малого та середнього бізнесу — власники невеликих магазинів, фермерських господарств, будівельні підрядники. Бути гідними цих світлих душ можна лише творенням чесного підприємницького середовища, боротьбою за бізнес та державу без корупції.

Вітаючи ухвалення закону «Про здійснення державних закупівель», ми вимагаємо прозорої та відкритої практики його виконання. Треба прискорено прийняти пакет антикорупційних законопроектів. За останні роки відбувся значний відплив іноземних інвестицій з економіки країни через неспроможність захистити право власності. Тому зміни законодавства мають бути спрямовані на подолання корупції у судовій гілці влади, зростання відповідальності за вчинення корупційних дій, підвищення контролю та прозорості здійснення державних витрат тощо.

Часто в економічних відносинах домінують моральні поняття, зокрема — довіра. Це те, що вкрай потрібне бізнесу, і початись вона має зі знищення усіх «тіньових» схем, викриття їх «творців» та учасників, у роботі в правовому полі без винятків.

На зустрічі з промисловцями Прем’єр-міністр А. Яценюк зауважив: «Корупція виникає, коли одні беруть, а інші — дають. Давайте спробуємо давати тільки в Державний бюджет України. Ми зацікавлені в доходах бюджету, ви зацікавлені в тому, щоб на ринку була чесна конкуренція, а не захист певних бізнес-груп на шкоду всім іншим». Важко з цим не погодитися, але цього замало. Бізнес має стати контролером влади в антикорупційній сфері, викрити усі ретельно відпрацьовані в попередні роки схеми відбирання коштів. Завдання підприємців — перестати бути мовчазними, терплячими, кон’юнктурними, перестати боятися і миритися зі старим. На сайті союзу — uspp. ua — ми готові розмістити будь-який сигнал про корупційні дії та обов’язково знайдемо можливість спрямувати його в найвищі інстанції і домогтися адекватної відповіді. Включайтесь у боротьбу, не будьте байдужими: справи самі по собі не робляться, під лежачий камінь вода не тече.

Хочу ще раз підкреслити: запропоновані вище заходи свідчать про серйозне ставлення бізнесу до підписаного меморандуму про партнерство і співпрацю між урядом та УСПП. Ділова спільнота покладає великі надії на ефективний рівноправний діалог влади і бізнесу. В момент доленосних іспитів для української держави факт активного спілкування, зворотного зв’язку, готовність вислухати усіх і разом знайти компроміс набуває неабиякого значення. Таке партнерство — основа демократичних змін, які максимально сприятимуть розв’язанню проблем національного значення. Маю надію, що в нас вистачить розуму і ресурсів, щоб сконсолідувати зусилля, продемонструвати єдність і взаєморозуміння, подолати суспільно-політичну, соціально-економічну кризу та вийти на шлях сталого впевненого розвитку.

Анатолій КІНАХ, голова парламентського об’єднання «Економічний розвиток», президент УСПП.