Поняття «посттоталітарне реформування» стало в Україні феноменом повсякденного вжитку. Використовуючи його, влада виправдовує умови, в яких ми існуємо: перманентна системна криза, соціально-економічний занепад, люмпенізація та моральна деградація суспільства.
Водночас використовується поняття «зростання ВВП». Для кого? Це жодним чином не позначається на якості життя звичайних людей: ані на їхній кишені, ані на тривалості життя.
Злочинне ставлення до довкілля призвело до демографічної кризи, що у перспективі загрожує занепадом нації. Несправедлива та непрозора система розподілу ресурсів, заснована на ринковому фундаменталізмі, та методи вирішення цих питань дискредитують виплекану десятками поколінь ідею української державності. Демократія та політика постійно обслуговують економічні кланові інтереси. Це підвищує загрозу утвердження авторитарних підходів до розв’язання проблем суспільного розвитку.
Подолання системної кризи вимагає системного підходу — не буває справедливого ринку без гармонії з природою. Економіка «невидимої руки» Адама Сміта — така само фікція, як і політика «сильної руки». Тому Україні потрібні не стільки силові методи, скільки повага до людини, її прав. Тоді й буде довіра до влади. І ми будемо мати правову державу.
Виходячи з необхідності дійового захисту життєвих інтересів громадян і забезпечення права на гідне життя ще ненароджених поколінь, кандидат Зелених пропонує чітку систему стратегічних орієнтирів:
1. Забезпечення збалансованого розвитку суспільства на основі гармонізації соціальних, економічних і природоохоронних інтересів: лише екологічно безпечне є економічно доцільним.
2. Україна — правова держава. Відкрита економіка і відкрита політика — обґрунтованість пріоритетів, прозорість правил і процедур, рівність можливостей. Українське суспільство — відкрите суспільство. Примат прав людини.
3. Реформа влади. Перерозподіл владних повноважень на користь парламенту і уряду. Децентралізація влади за збереження унітарного устрою держави: мислити глобально — діяти локально.
4. Екологічна безпека — центральний елемент національної безпеки. До екологічної безпеки — через економічні та правові механізми впливу. Пріоритетність використання політичних та економічних чинників гарантування національної безпеки.
5. Професіоналізація армії.
6. Україна — позаблокова держава. Участь у миротворчих діях — лише на запрошення легітимних національних органів влади і з мандатом ООН.
7. Держава для людини, а не людина для держави. Суть національних інтересів — у забезпеченні належних умов розвитку особистості, життя і діяльності громадян.