Напередодні Дня незалежності, зізнаюся, пошкодував, що рік має лише один серпень. Державна приймальна комісія на чолі з Міністром палива та енергетики Сергієм Тулубом саме санкціонувала фізичний запуск четвертого блока Рівненської АЕС — навряд чи був у новітній історії України для енергетики ще такий результативний місяць.
Що дає результат
Введення в експлуатацію другого енергоблока Хмельницької і четвертого енергоблока Рівненської АЕС напевно справило враження і на нашого, і на російського президента Володимира Путіна. На серпневих переговорах у Москві, мабуть, відзначили, що експорт нашої електроенергії до Росії відтепер сягне рекордного рівня — до 500 млн. КВт-годин на місяць. Загалом, за підрахунками уряду, виробництво електроенергії вже цього року зросте на 1,4 відсотка, з наступного — на 3,6 відсотка, а її експорт — на 56,2 — до 11,1 мільярда КВт-годин. Можна розраховувати, що введення в дію атомних довгобудів поліпшить підготовку галузі до роботи в осінньо-зимовий період та її економічні показники, котрі похитнулися через скорочення виробництва на теплових станціях, сезонне зменшення пікових навантажень. Шкода лише, що активізація взаємовигідної україно-російської торгівлі відбувається на тлі політичної риторики «запрограмованих» експертів, відвертих «пересмикувань», які спостерігалися довкола погодження проекту угоди стосовно транспортування нафти територією України. Та, мабуть, у рік президентських виборів важко очікувати чогось іншого. За перше півріччя наш експорт до Росії сягнув 7,7 мільярда доларів, тобто фактично упродовж двох останніх років став удвічі інтенсивніший, але це досягнення не одного, а багатьох українських урядів. Очевидно, україно-російська торгівля менш заполітизована, ніж, скажімо, білорусько-російська.
На граблі можна наїхати
Економіка країни справді перебуває на орбіті сталого зростання. Мінекономіки та з питань євроінтеграції констатувало, що дякуючи сприятливій кон’юнктурі на світових ринках можна прогнозувати промислове зростання за січень—серпень у межах 14,5 відсотка проти рівня минулого року. Не дивно, оскільки виробництво сталі у світі зростає, а наші металурги не здають позицій у світовому рейтингу найбільших країн—виробників металопродукції, посідаючи сьоме місце. Не вщухає високий попит на хімічну і нафтохімічну продукцію. Вітчизняне машинобудування, хоч і не так бурхливо, як навесні, але продовжує додавати. І нарешті: серпень подарував дуже пристойні жнива, якщо порівняти їх з минулорічними (33 мільйона тонн зерна станом на кінець місяця проти 20,2). Усе це сприяло посиленню абсорбуючої функції економіки, яка нейтралізує надмірну кількість в обороті платіжних засобів — про скорочення видатків напередодні виборів годі й казати. У вересні уряд збирається підвищувати заробітні плати (підняття лише бюджетних тарифних окладів потребуватиме щонайменше 1 мільярд 100 мільйонів гривень), відповідати за своїми зобов’язаннями перед зовнішніми кредиторами.
Борги — ахілесова п’ята усіх урядів, у тім числі й Віктора Януковича. Про це нагадав арешт українського літака АН-124-100 «Руслан» у Брюсселі на виконання позаторішнього рішення арбітражного суду за позовом однієї кіпрської компанії. Нагадаю: вона вимагає від України погашення боргу в 42,3 мільйона доларів.
Завважте, борг пов’язують з корпоратизацією майна і статутними помилками підприємства, на яке корпоративні права мало головне приватизаційне відомство країни. Мало того, аналогічну халепу з арештом літака та сама кіпрська компанія вже підкидала нам у Канаді: а от виявилося, й літаки наїжджають на граблі. Але ж розчаровують не літаки й граблі, а люди. Уряд був зобов’язаний спитати у ФДМУ, чому він, маючи сумний досвід, не запобіг брюссельській пригоді, але не спитав. Лишається думати, що і йому, і ФДМУ було не до того — від приватизації стратегічних об’єктів цього року голова йде обертом. Глава ФДМУ Михайло Чечетов прогнозує, що його відомство до кінця року виручить за державне майно не менш як 8,5 мільярда гривень — більше не дозволяє призупинення Президентом приватизації ВАТ «Укртелеком» та Припортового заводу. Але голова бюджетного комітету Верховної Ради Петро Порошенко оцінює сукупні збитки від приватизації цьогоріч більш як у 10 мільярдів гривень.
У серпні, до слова, голова Спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Валентина Семенюк поінформувала міжнародні біржі про небезпеку операцій з цінними паперами ВАТ «Криворіжсталь», які, на її думку, не мають матеріального забезпечення. Народні депутати також попереджають: якщо скористатися приватизаційною виручкою на внутрішньому ринку, то вона стане інфляційним детонатором. І, найпевніше, уряд до цього прислухається, спрямувавши їх на погашення зовнішнього боргу.
До зовнішніх боргів Кабінет Міністрів ставиться більш помірковано, ніж до внутрішніх. Про це свідчить погашений у серпні борг разом з відсотками за імпортований упродовж 1997—2000 років природний газ. Від РАТ «Газпром» одержано попередню оплату у вигляді товарного кредиту за послуги з транзиту російського газу у 2005—2009 роках. Нацбанк віддав належне такій схемі, оскільки вона унеможливлювала появу на міжбанківському ринку надмірної кількості грошей, а отже, сприяла протистоянню інфляції.
Не зарапортуватися б!
Щойно згадували про інфляцію — тривожно поглядали на бензозаправки. Попри меморандуми з російськими власниками Кременчуцького, Лисичанського, Херсонського та Одеського НПЗ, нафтопродукти в Україні від початку року подорожчали більш як на 50 відсотків (у Дніпропетровську подорожчав проїзд у «маршрутках»). МінАПК у серпні звернулося до уряду з проханням продовжити дію меморандуму до кінця жовтня — до збирання пізніх сільгоспкультур і сівби озимих. Отож усе знову повертається до вартості нафтопродуктів. А точніше — до козирів українського уряду на переговорах з російськими бізнесменами, які поставляють на переробку 90 відсотків нафти. Щоправда, з деякими особливостями вітчизняного полювання за клієнтами — в серпні Держспоживстандарт зафіксував істотне зниження якості бензину всіх марок. З’ясувалося, з огляду на жвавий попит, його тепер потай розбавляють усілякими домішками. Каламутний бензин, як відомо, якнайкраще компенсує втрату прибутків операторів ринку від фіксованих цін.
Рапортували про здобутки більше, ніж звичайно. Про нові станції Харківського метрополітену. Про мільйонні обмолоти. Про введення в есплуатацію енергоблоків. Про розміщення трирічної муніципальної позики Донецька на 29 мільйонів гривень. Про нові навчальні заклади, споруджені принагідно до Дня знань. Що не кажіть, а серпневі свята мобілізують до роботи. Проте, хоч як дивно, а безробітних, особливо в сільській місцевості, не меншає.