У календарі День незалежності України і День шахтаря стоять поряд
І це символічно: адже розвиток вугільної промисловості забезпечує економічну незалежність країни. Серед підприємств галузі ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Червоноармійська-Західна №1» посідає особливе місце. Шахта, що не одержує з державного бюджету жодної копійки, добивається обсягу середньодобового видобутку, який у дев’ять разів перевершує середньогалузеві показники. Шість тисяч працівників одержують тут гідну винагороду за інтенсивну працю, а члени їхніх сімей і жителі міста —істотні соціальні блага за рахунок вугільної компанії.
Для багатьох колег-вугільників досвід «Червоноармійської-Західної №1» — бажана, але поки що недосяжна вершина: 4,9 мільйона тонн палива, 22 кілометри проведених гірських виробок у 2003 році. Два роки поспіль шахта повторює унікальне досягнення: одразу дві видобувні ділянки видають на-гора понад мільйон тонн вугілля кожна. І тут немає дива і таємниць. Сьогодні битву за «чорне золото» виграють не числом, а умінням. Фахівці охоче проаналізують кожну зі складових успішної роботи підприємства: відмінна організація виробництва, науковий підхід, ефективне інвестування коштів, використання новітньої високопродуктивної техніки. Але насамперед варто відзначити роль колективу — на диво дружного, талановитого і працездатного.
— Люди — головний чинник успіху, — вважає голова ради бригадирів підприємства Володимир Бредихін. — Вважаю, що на нашій шахті патріотів, які вболівають за спільну справу, — абсолютна більшість. Останніми роками помітний прогрес не лише в оснащенні виробництва, а й у ставленні людей до техніки, своєї справи, одне до одного. А ще я твердо переконаний, що іншого такого підприємства в Україні немає. Це стосується не лише вуглевидобутку, а й технічного оснащення, розмаху вирішення соціальних питань. Величезною мірою нашими успіхами ми зобов’язані президенту вугільної компанії, народному депутату України Леонідові Володимировичу Байсарову. Його воля, цілеспрямованість, наполегливість дають нам той імпульс, який сприяє втіленню наміченого в життя.
10 серпня ділянка №7 (начальник Юрій Наумов, бригадир Олександр Ляшок) видав на-гора мільйонну з початку року тонну палива. І це не останнє трудове досягнення, з яким колектив вугільної компанії зустрічає професійне свято — День шахтаря. За традицією кращих працівників у переддень свята відзначено державними нагородами, цінними подарунками і грошовими преміями.
Увага до кожного — особливий стиль вугільної компанії. Це виявляється і у ставленні до молоді: за останні три роки на шахту прийнято більш як 100 молодих фахівців і близько 500 молодих робітників. І в оцінці досвідчених ветеранів: понад 1500 їх мають почесне звання «Кадровий робітник». «Наша шахта — не просто робоче місце, тут високо цінують людину», — зазначає голова ради кадрових робітників, бригадир гірників очисного вибою ділянки №5 Олександр Скляр.
Поети донецького краю завжди оспівували вугілля і троянди, символи напруженої праці і вишуканої природної краси. Сполучення це здавалося таким рідким, що саме просилося у вірші. Колектив «Червоноармійської-Західної №1» зробив трудові рекорди нормою. А троянди і лаври, визнання і численні нагороди — регіональні, загальноукраїнські і міжнародні — стали атрибутами не лише свят, а й трудових буднів.
— На нашому підприємстві створено такі умови праці, що кожний упевнений: виконуючи свою роботу професіонально і якісно, він буде забезпечений усім і для праці, і для відпочинку, — каже народний депутат України Леонід Байсаров. — Наш успіх — це наша праця. У вугільній компанії найвища ефективність вкладених коштів, використання техніки, високий рівень організації праці. Підприємство активно розвивається, освоює нові виробки, власним коштом здійснює будівництво нових повітроподавального і скипово-вентиляційного стволів. Для відродження духовності на шахті розпочато спорудження домового храму. Усе це дає впевненість у тому, що і наступні покоління наших земляків добуватимуть вугілля, забезпечуючи енергетичну незалежність країни.
