Координатор парламентської більшості Степан Гавриш, незважаючи на «спекотну пору» президентських перегонів, встигає перебувати у центрі... мистецького життя. Культурна влада є запорукою української політичної влади, переконаний народний депутат. І тому часто підтримує заходи, які проходять у київській галереї мистецтв «Лавра».
Востаннє парламентарій був присутній на ювілейній виставці творів (графіка, інтролігації книги) та презентації нативної української абетки відомого графіка, професора Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Василя Чебаника.
Василь Якович представив парадоксальну, здавалося б, ідею: Україна не має своєї абетки, хоча територіально вона є спадкоємницею Київської Русі, звідки походить державний герб. А попри те, українська мова володіє багатою традицією первозданного кириличного письма, яке залишилося в пам’ятках культових канонічних творів православ’я. Експеримент Чебаника — відродити прадавню абетку, надавши їй рис сучасної пластики, тривав десятиліття. Результатом стали представлені на метрових панно літери, у кожній з яких зашифровано своєрідний культурний код українства: схоже на око «о» з крапкою посередині (саме так зображена ця буква у Пересопницькому Євангелії), «ч» у вигляді чаші, а «щ» із Святославого Ізборника (1073 р.) має форму малого тризуба України... «Нині живемо поверхово, ми ніби відрізані від свого коріння, — пояснює Василь Чебаник. — Ця абетка — спроба активізувати енергію нашої кириличної минувшини, енергію стародавніх євангелій, «Слова о полку Ігоревім»...
Кожна культура потребує озвучення, віддзеркалення мислячого духу, який несе всі прояви і витвори цієї культури, виводить їх на світло свідомості, зазначив народний депутат Степан Гавриш. І праця Чебаника є неоціненним вкладом у скарбницю української писемності й культури хоча б тому, що художник вивів древню абетку на білий світ і показав її людям.
