Імпрoвізація, продиктована перемогою і любов’ю...

Футбол. Ліга чемпіонів. Третій кваліфікаційний раунд. 25 серпня. «Трабзонспор» (Туреччина) — «Динамо» (Україна, Київ). 0:2 (перший матч — 2:1). Голи: Гавранчич, 7, Рінкон, 29.

«Трабзонспор»: Петкович, Ерен, Тайфун, Д’Хане, Кочак, Учунсу (Яттара, 31, Їльмар, 46), Чемшир, Тійс, Юнг Лі (Ахінфул, 64), Караденіз, Текке.

«Динамо»: Шовковський, Родольфо, Леко, Пеєв (Гусєв, 62), Саблич, Рінкон (Клебер, 67), Шацьких (Гусін, 51), Гіоане, Верпаковскіс, Каддурі, Гавранчич.

Попереджено: Родольфо, 18, Леко, 33, Чемшира, 49, Рінкона, 49, Верпаковскіса, 58. На 47-й хвилині з поля вилучено Родольфо (два попередження).

Арбітр — Доменіко Массіна (Італія).

Трабзон. Стадіон «Авні Акер». Дрібний дощ. 25 градусів. 29 000 глядачів.

Коли літак з динамівцями на борту приземлився в Борисполі, на чемпіонів України чекав приємний сюрприз. Попри те, що на годиннику було вже близько другої ночі, в залі аеропорту зібралося із сотню вболівальників — найвірніших друзів команди. Вони співали, аплодували і поливали своїх кумирів, як це тепер модно, іскристими струменями шампанського. І ніхто таку зворушливу зустріч не організовував. Цілковита імпровізація, продиктована вдячністю і великою любов’ю!

Київське «Динамо» увосьме поспіль пробилося до групового турніру Ліги чемпіонів. Після поразки в першому матчі в Києві «Трабзонспору» (1:2) та відставки з посади головного тренера Олексія Михайличенка динамівці в повторному матчі зуміли переграти турецький клуб на його стадіоні з потрібним для себе рахунком. Треба сказати, що практично весь другий тайм «Динамо» грало вдесятьох.

Левову пайку критики від преси та вболівальників динамівці отримали ще після тієї першої дуже прикрої зустрічі. Отож, відряджаючи команду до Трабзона, особливих ілюзій не плекали. Хіба що найзатятіші, про яких ми згадували на початку репортажу, не полишали надії на успіх улюбленців. Та й ніхто вже надто не картав би біло-синіх, якби вони не досягли потрібного результату. Налаштувалися б на турнір УЄФА. Що поробиш? Доля.

Однак з приходом до команди Йожефа Сабо зажевріла надія. Адже в команди вочевидь змінилася психологія. І вона заграла розкутіше й упевненіше. Це особливо проявилося в Трабзоні, де кияни діяли так спокійно і розсудливо, що нібито й не було проваленої першої зустрічі.

Ще в дебюті після влучного удару Гавранчича господарі опинилися в нокдауні. Після навісної передачі зі штрафного, виконаного Гіоане, центральний оборонець «Динамо» з розбігу пробив головою і вивів чемпіона України вперед. Після забитого м’яча підопічні Сабо не закрилися в обороні, а навпаки — продовжували шукати шляхи до воріт австралійця Петковича. Турки не відчули загрози, тому намагалися зберегти рахунок, котрий їх усе ще задовольняв. А ось кияни зробили все, щоб не дати охолонути ситуації на полі. Атакували й надалі. І забили ще м’яча у ворота «Трабзонспору».

Черговий стандарт у виконанні «Динамо». Пеєв подав кутового, і Саблич зблизька пробив головою, але влучив у поперечку. Першим на добивання встиг Рінкон — 2:0. Непоганий початок для нас.

У першому таймі наш суперник нічого незвичайного не показав. Із незрозумілою впертістю вдавався до банальних навісів у динамівський штрафний майданчик, які досить легко ліквідовували оборонці або Шовковський, який в цій грі діяв бездоганно. Мало того, наприкінці тайму ще один чудовий шанс відзначитися мав Гавранчич. Але його сильний удар метрів з п’ятнадцяти якимось дивом парирував воротар.

Після перерви господарі діяли надто жорстко і навіть грубо. Одного разу мало не спалахнула бійка. Та й удесятьох оборонятися значно важче. Здобувши чисельну перевагу, трабзонці заволоділи ініціативою. І не більше. Сабо зробив дуже вчасні й виправдані заміни. «Динамо» могло завершити цей матч і з більшим рахунком. Адже на четвертій з п’яти доданих до основного часу хвилин Гусєв не влучив у порожні ворота. На шляху м`яча постав гравець турецької команди.

До речі, тренер господарів Зія Доган не лукавив, коли в Києві і напередодні поєдинку в Трабзоні давав високу оцінку «Динамо» і стверджував, що не все ще ясно. Можливі різні варіанти. А після трабзонської зустрічі цей пан, здавалося, ледве стримував сльози.

— «Трабзонспор» дуже хотів потрапити до Ліги чемпіонів, — зауважив він. — Не вийшло. Ми швидко пропустили, і потім було багато помилок. У результаті програли і розпрощалися з мрією. «Динамо» дуже добре використовувало свої переваги, зокрема чинник газону. Якби ми не пропустили так швидко, все могло бути зовсім інакше. Я планував підсилити гру на флангах. Та, на жаль, зазнав травми Яттара. Мені залишається побажати «Динамо» успіхів у Лізі чемпіонів.

Йожеф Сабо:

— Ми виграли, і це дуже приємно. Було дуже складно, бо грали на виїзді і нам протистояв сильний суперник. Хоча я дещо незадоволений діями команди у другому таймі. Наприкінці ми втомилися і не змогли виконати все задумане.

— Чи планували ви таку ефектну реалізацію стандартів?

— Цьому ми приділяємо велику увагу. Стандарти —головне. Уміти їх реалізовувати у футболі просто необхідно. І результат є.

— Під час жеребкування групового турніру «Динамо» опиниться в четвертому кошику. Чи може «Динамо» у нинішньому складі битися з лідерами європейського футболу?

— Якесь це слово немилозвучне — битися. Давайте ліпше грати у футбол. Хоча сьогодні другий тайм ми справді билися. Було важко. Зате в першому таймі ми саме грали і досить вдало. Хочу подякувати хлопцям. Незважаючи на те, що швидко втомлюються (це пов’язано з підготовкою), вони сьогодні вистояли.

На думку багатьох, чудово провів зустріч Горан Саблич. Це був його чи не найкращий поєдинок останнім часом.

— Мені приємні схвальні оцінки, — сказав кореспондентові «Голосу України» динамівський оборонець. — Та, либонь, справедливіше говорити не про одного гравця. Повірте, то не кокетування, бо вважаю, що перемога «Динамо», яке потрапило до скрутного становища, — тріумф команди і її тренера. Найбільших похвал заслужив Олександр Шовковський. Потужний і нестримний був Горан Гавранчич. Саме його швидкий гол став першою цеглиною в підвалинах динамівського успіху. А як працював Маріс Верпаковскіс, постійно тримаючи суперника в напруженні?! Хороших слів заслуговує кожний наш футболіст...

Маріс Верпаковскіс:

— До Трабзона ми прилетіли літаком латвійської авіакомпанії. Я одразу відчув, що це добрий знак. Адже саме на цьому авіалайнері збірна Латвії літала свого часу до Туреччини на матчі плей-оф Євро-2004. Це моя перша Ліга чемпіонів, дуже хвилююся, чекаю її з нетерпінням і дуже радий, що вдалося помститися «Трабзонспору» за «Сконто».

Трабзон—Київ.

«Брюгге» (Бельгія) — «Шахтар» (Україна, Донецьк). 2:2 (перший матч — 1:4). Голи: Вукич, 6, 53, Чех, 15, 35, з пенальті. На 69-й хвилині Маріка не реалізував пенальті.

«Брюгге»: Бутина, Симон, ван дер Хейден, Клемент, Верхейєн, Чех, Балабан, Спилар (Ланге, 66), Стойка, Корнеліс, Віктор (Блондель, 85).

«Шахтар»: Лаштувка, Стойкан, Левандовський, Рац, Тимощук, Матузалем (Батиста, 66), Воробей, Маріка (Брандау, 71), Вукич, Агахова (Дуляй, 46), Хюбшмен.

На 75-й хвилині з поля вилучено Стойкана (два попередження).

Арбітр — Стівен Беннет (Англія).

Брюгге. Стадіон «Ян Брейдель». 15 900 глядачів.

Вітаємо «Шахтар» і його численних прихильників із виходом до групового турніру Ліги чемпіонів!