Інтрига із... солодким присмаком, що може стати гірким

Ще п'ять років тому діабетиків України забезпечували препаратами інсуліну, що закуповували за кордоном приблизно на 30 відсотків від потреби, і держава витрачала на це близько 20 мільйонів доларів. Відсутність вітчизняного виробника препаратів інсуліну, централізованих закупок цих препаратів та нескоординовані закупки різних препаратів на рівні районних, обласних органів охорони здоров'я, часта зміна препаратів і відсутність адекватних схем лікування дуже позначалися на здоров'ї хворих.

Ось уже п'ять років, як Україна має свого вітчизняного виробника інсулінів. Це — ЗАО «Індар». Прийнято державну комплексну програму «Цукровий діабет», затверджену Указом Президента України у 1999 році.

Варто сказати, що із введенням у дію цього підприємства було вирішено проблему забезпечення хворих на цукровий діабет високоякісними інсулінами. Як зазначив директор Інституту ендокринології і обміну речовин, член-кореспондент НАН і АМН України, професор, президент асоціації ендокринології країни

Микола Тронько, українські інсуліни сьогодні за якістю на рівні із закордонними і цілком відповідають вимогам європейської та американської фармакопеї. Наша держава — одна з небагатьох країн світу, що вже сьогодні має своє вітчизняне виробництво інсуліну і де практично вирішено питання базового забезпечення ліками хворих на цукровий діабет.

— Миколо Дмитровичу, нещодавно з'явилася інформація про те, що «Індар» випускатиме таблетовані цукрознижувальні препарати?

— У багатьох розвинених країнах і, зокрема, в США на діабет другого типу хворіє більш як 6 відсотків населення. А для таких пацієнтів дуже потрібні препарати, які знижували б рівень цукру в крові. Ті препарати, що сьогодні випускають в Україні, — малоефективні. Тому на ринку України з'явилися високовартісні імпортні препарати. Але не всі їх можуть купити. Значний крок у недорогих, але високоякісних ліках робить сьогодні «Індар». Налагоджують нову технологічну лінію з випуску сучасних цукрознижувальних пероральних препаратів.

— Що сьогодні робиться для поліпшення допомоги тим людям, які вже хворі на цукровий діабет?

— Насамперед — це удосконалення ендокринологічної служби держави. Налагоджено виробництво інсуліну і цукрознижувальних препаратів. Сьогодні на «Індарі» не лише випускають препарати. Тут проводять велику роботу з навчання людей життя із діабетом. Хворі безкоштовно отримують збірники лекцій для навчання, щоденники. Проводять конференції лікарів-ендокринологів. Нині в Україні працює понад 230 кабінетів з навчання хворих на цукровий діабет методиці самоконтролю. Власне, з появою в Україні вітчизняного виробника інсулінів з'явилася школа навчання хворих на цукровий діабет.

Андрій ЄФІМОВ, академік АМН і НАН України, доктор медичних наук, професор також брав участь у дослідженні якості вітчизняних інсулінів.

— Андрію Семеновичу, вже минуло п'ять років відтоді, як у нашій державі «працюють» вітчизняні інсуліни. У суспільстві зникло напруження у зв'язку з недостачею інсулінів, але певним фірмам, у яких відірвали великі кошти, вигідно компрометувати вітчизняного виробника.

— Коли йде боротьба за великі гроші, то, на жаль, про здоров'я людини не думають. Зверніть увагу, що сьогодні з'являється інформація, де про якість вітчизняних інсулінів говорять не спеціалісти, а люди, у яких «забрали» інсулінового пирога. Ми інтенсивно впродовж п'яти років вивчаємо якість інсулінів. Я вас запевняю, що вони нічим не гірші від зарубіжних, і хочу офіційно сказати, що саме існування заводу «Індар» — велика історична подія для вітчизняної діабетології та для всіх хворих нашої держави. Адже завдяки випуску вітчизняних інсулінів у кожного хворого є можливість мати той препарат, який потрібен.

Раніше на інсуліни держава щороку витрачала близько 20 млн. доларів і забезпечувала ліками на 30 відсотків від потреби, а сьогодні, маючи власного виробника, — 132 млн. гривень (практично всі забезпечені ліками). Але останнім часом значні кошти у вітчизняного виробника врізалися. Сьогодні декому вигідно, щоб держава не закуповувала вітчизняні інсуліни у відповідній кількості. Тоді завод стане збитковим! А збиткове підприємство, як відомо, можна купити за мізерну ціну.

Скомпрометувати сьогодні «Індар» дуже важко. Але його можна... перекупити. Тож одна іноземна фірма звернулася з пропозицією викупити у держави 70 відсотків акцій! Постає питання: а де ж були «фірмачі», коли в Україні не було свого заводу? Чому тоді не звернулися до уряду з інвестиційною пропозицією збудувати такий завод? Сьогодні він уже «розкручений», четвертий у Європі. Його потужності нині такі, що можуть приносити значні прибутки, продаючи високоякісні інсуліни й за кордоном. Тут сформовано команду, яка щиро вболіває за здоров'я значної частини населення нашої держави. Бо «Індар» — це не лише підприємство, що виробляє інсуліни, це — ціла школа навчання повноцінного життя хворих на цукровий діабет. Та певним колам це не до вподоби. Отож, якщо «Індар» викупить іноземне підприємство, то, скоріш за все, ціни на інсуліни одразу підскочать. Комусь дуже хочеться, щоб наше підприємство контролювалося іноземною компанією. Яка диктуватиме свої умови. Причому головним у цій ситуації будуть бізнес і гроші, а не здоров'я громадян України.