Українська молодь розпочала акцію з упорядкування військових кладовищ армії УНР, розташованих на території Польщі
Трагічна доля армії Української Народної Республіки довгий час була невідома на батьківщині. А тим часом у Польщу було інтерновано понад тридцять тисяч її воїнів на чолі з головним отаманом Симоном Петлюрою. Чимало їх там померло від хвороб та ран. Особливо страшним для них став 1923 рік, коли епідемія тифу викосила сотні солдатів і старшин. Про перебування в сусідній країні війська УНР тепер нагадують лише численні українські військові кладовища, більшість з яких у вкрай запущеному стані.
У листопаді минулого року на запрошення об’єднання харцерів Польщі (ZHP) до міста Каліш Лодзінського воєводства виїхала група представників українських молодіжних організацій правого спрямування на чолі з комендантом міжнародного молодіжного табору «Пам’ять без кордонів» Сергієм Годлевським. Обстеживши військове кладовище в селі Щипйорно, що поблизу Каліша, вони виявили ще два в самому місті. На одному з них, у так званому районі «На рогатці», поховані переважно старшини. Саме тоді було вирішено взяти ці некрополі під опіку української молоді.
Перший такий патріотичний десант відбув у Каліш 19 липня цього року. До групи з 33 осіб увійшли представники Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Тернопільської областей, а також міст Києва, Чернігова та Львова. Ініціаторами цієї акції стали організації «Молода «просвіта», Молодіжний націоналістичний конгрес і луцька станиця національної скаутської організації «Пласт».
Протягом тижня юнаки та дівчата впорядковували могили на кладовищі в Щипйорно, ремонтували і фарбували огорожу, відсипали доріжки. Після завершення робіт відбувся урочистий збір. Вишикуваний табір уголос прочитав молитву «Отче наш», виконав Гімн України, пролунали також промови на честь борців за незалежність України. На могилах запалили лампадки, а хрести, із висіченими на них зображеннями герба України — тризуба, прикрасили синьо-жовтими стрічками. Таке ж вшанування могил відбулося на військових кладовищах, де поховані воїни УНР, у Варшаві та інших містах.
Як розповів один із керівників цієї патріотичної ініціативи Сергій Гондлевський, їхня група увесь час відчувала підтримку польської влади і громадських організацій сусідньої країни, починаючи від організації безплатного проживання і харчування, закінчуючи допомогою будівельними матеріалами і безпосередньою участю у проведенні робіт. За кошти об’єднання харцерів Польщі (ZHP) було виготовлено і спільно встановлено меморіальну стелу, на якій зазначено, коли і ким проведено благоустрій кладовища, а також 30 нових надгробних хрестів. Перебування української молоді в Польщі широко висвітлювалось у воєводських і центральних засобах масової інформації, а рада міста Каліша вирішила назвати одну із вулиць, що веде до кладовища воїнів УНР, «Українською».
На цьому співпраця ZHP і «Пласту» не завершується. Передбачається, що восени вони підпишуть угоду про подальшу роботу в цьому напрямі. Але до того зустрінуться на Волині, де 15 серпня в селі Костюхнівці разом працюватимуть над облаштуванням кладовища польських легіонерів Юзефа Пілсудського, які загинули тут у роки першої світової війни.
Волинська область.
