Закарпатський аргумент проти «Газу України»

Незбагненний випадок із примусовим затриманням працівників державної компанії «Газ України», який минулого тижня стався у Закарпатській області серед білого дня, продовжує руйнувати і без того слабку віру в правоохоронні органи. Резонанс цієї історії дає підстави сподіватися, що керівництво нашої країни зробить серйозні висновки, адже прикра історія з «газовиками» наче стала продовженням скандальних виборів у Мукачевому.

У даному разі спочатку був природний газ. Саме бажання споживати його й надалі, варити на ньому борщ, користуватися гарячою водою змусило представників закарпатської влади вдатися до радикальних дій. При цьому особливих претензій до населення регіону немає. Проблеми, звичайно, є, але люди прагнуть не ходити в боржниках. На Закарпатті, як з’ясувалося, борги не соромно накопичувати місцевій владі, яка, схоже, палець об палець не вдарила, щоб, зреагувавши на звернення ДК «Газ України», погасити хоча б поточну заборгованість за спожитий природний газ.

Оскільки відповіді газовики не почули, у встановленому порядку було видано доручення на відключення від газопостачання підприємств-боржників Закарпатської області та пломбування так званих кранів. Відповідно до законодавства України копії доручень були направлені до Закарпатської облдержадміністрації. Компанія, як повідомив її офіційний представник, двічі попереджала владу про невеселу перспективу відключення. «Люди ж бо. Всі це розуміємо», — сказав співрозмовник.

Перед тим були місяці переговорів та активної роботи з підприємствами теплокомуненерго (ТКЕ) Закарпаття. Але достукатися ні до розуму, ні до серця закарпатської влади так і не вдалося. Заборгованість підприємств закарпатських ТКЕ перед «Газом України» за спожитий природний газ в цілому за 2004 рік зростала. І це при тому, що сусіднє Мукачеве, яке вже майже рік співпрацює з ДП «Газтепло», встигає повноцінно розраховуватися за споживання газу.

Саме тому газовики були змушені відрядити до Ужгорода групу так званого швидкого реагування. Тут і розпочинається мало не детективна історія, аналогів якої не пам’ятають навіть старожили газової промисловості, якій, до речі, нещодавно «стукнуло» 80 років. Як сказано в офіційній заяві «Газу України», «11 серпня з метою вирішення питань погашення заборгованості перед ДК «Газ України» до м. Ужгород було відправлено робочу групу НАК «Нафтогаз України» у складі Гараджі О., Чучка В. та Лемешева Є.». Благополучно було проведено зустрічі з заступником голови Закарпатської ОДА з питань комунального господарства Гуляничем В. І. та виконувачем обов’язків міського голови Повханом Й. І. Проте, як кажуть у таких випадках, на цьому добре закінчилося.

Обласна та міська влада отримали пропозицію скласти графік погашення боргу та реструктуризації заборгованості, але необхідної домовленості так і не було досягнуто. 

Згідно з нормативами, у разі такого розвитку ситуації працівники ДК «Газ України» мають вдаватися до крайніх заходів — відключати й опломбовувати котельні. Про це і було попереджено високопосадових осіб області. У списку відключення від газопостачання підприємств-боржників значилися «Закарпаттеплокомуненерго», «Ужгородтеплокомуненерго» та Ужгородська дистанція цивільних споруд Львівської державної залізниці. При цьому, за словами представників ДК «Газ України», в. о. міського голови Повхан дав свою згоду на проведення фахівцями ВАТ «Закарпатгаз» та ДК «Газ України» відключення газопостачання на цих трьох підприємствах.

Проте законні дії з відключення боржників вдалося застосувати лише стосовно котельні «Центральна» КП «Ужгородтеплокомуненерго», тож «акт № 1 на відключення від газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури» так і залишився «актом №1». Після цього робоча група «Газу України», для того щоб продовжити відключення, прибула до приміщення «Закарпатгазу», де її зустріли... співробітники правоохоронних органів. Втім, присутні серед міліціонерів начальник відділу державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС у Закарпатській області М. Сливка та начальник УМВС в Ужгороді А. Зелинський, ознайомившись із документами, мусили визнати: дії посадових осіб «Закарпатгазу» та «Газу України» порушень чинного законодавства не містять.

Саме тут, за розповіддю керівника групи, заступника начальника Департаменту реалізації газу ДК «Газ України» Олега Гараджі, приміщення й територію «Закарпатгазу» блокували міліціонери та співробітники пожежної інспекції МНС України. Мовляв, у приміщенні є небезпека загоряння, а тому ми краще відключимо тут електроенергію. Зрозуміло, що про подальше виконання безпосередніх обов’язків з відключення від газопостачання боржників мови не могло йти. А невдовзі, певно, щоб дотиснути морально і зламати «газовиків», їх перевезли з приміщення «Закарпатгазу» до обласного управління МВС. Подальша хронологія подій, викладена у зверненні «Нафтогазу» до Генпрокуратури та Міністерства внутрішніх справ, була така.

Рівно о 18.30 фахівці «Газу України» мали «аудієнцію» у в. о. начальника УМВСУ в Закарпатській області В. Русина. І він їм повідомив новину, яку з першого погляду можна було сприймати як поганий жарт. З’ясувалося, що на виконання прокурорського доручення проводиться перевірка звернення керівників області та міста (які, нагадаємо, перед цим зустрічалися з представниками «Газу України») стосовно протиправного відключення котелень міста «невідомими особами». Хоч стій хоч падай.

І, немов на підтвердження цього, працівники міліції, які «допитували» Гараджу, Чучка і Лемешева, звернули увагу на складну криміногенну обстановку в регіоні. До того ж, як з’ясувалося, за словами правоохоронців, — вони не можуть забезпечити безпеку життю та здоров’ю фахівців компанії. Вже потім працівники «Газу України» повідомили ЗМІ, що ці слова вони сприйняли як погрозу фізичної розправи.

А тим часом практично на другому кінці України, в Києві, колеги не на жарт стривожилися. З останніх контактів з відрядженими працівниками стало зрозуміло, що вони опинились у скрутному становищі. Коли в НАК «Нафтогаз України» дізналися, що правоохоронці мають намір і надалі «оберігати» від криміногенної обстановки в області трьох «газовиків», то почали вживати екстрених заходів. З 21 години 30 хвилин 13 серпня до 5 години ранку 14 серпня працівники Департаменту з питань безпеки «Нафтогаз України» неодноразово телефонували черговим МВС України, УМВС України в Закарпатській області, виконувачеві обов’язків начальника УМВС України в Закарпатській області Русину та начальникові ВДСБЕЗ УМВС України в Закарпатській області Сливці, черговим Генеральної прокуратури, СБУ та СБУ в Закарпатській області. Працівники Департаменту безпеки «Нафтогазу» повідомили, що постійно звертали увагу на неприпустимість утримання працівників компанії в приміщенні УМВС України в Закарпатській області.

Проте закарпатські міліціонери тільки о 5-й ранку (через 10 годин!) дали «дозвіл» співробітникам «Газу України» залишити межі обласного УВМС. Але навіть на цьому перипетії не закінчувалися: невиспані, стомлені й голодні «газовики» до 12 години дня не могли виїхати з території готелю «Ужгород». Авто, що належить «Газу України», було заблоковане. Отож лишень після майже доби перебування в умовах, наближених до бойових, «газовики» нарешті вирвалися з області й поїхали в напрямку Львова.

Відповідь на ці вічні запитання тепер даватиме Генеральна прокуратура та Міністерство внутрішніх справ. НАК «Нафтогаз України» у зверненні до цих органів різко засудила дії закарпатських міліціонерів, які, згідно з постановою Кабміну №1729, мали б сприяти державним організаціям відстоювати свої економічні інтереси, якщо того потребує ситуація. В історії з відключенням боржників міліція мала б допомагати «газовикам».

Це саме, на думку «Газу України», стосується і дій посадових осіб Закарпатської обласної та Ужгородської міської держадміністрацій, які заздалегідь мали повну інформацію про можливе відключення підприємств-боржників, якщо не буде реструктуровано боргові зобов’язання за спожитий природний газ. До того ж, вважають у «Газі України», своїми діями вони завадили виконати законні вимоги працівників «Газу України». Тому не виключено, що одним зверненням до Генпрокуратури справа не обійдеться. Щоб завтра ситуація не повторилася, до справи, очевидно, має долучитися і вище керівництво держави.