350-річчя Харкова — велике свято для кожного харків’янина. Який внесок до святкування робить Харківська обласна служба зайнятості? Це та інші питання обговорювалися на прес-конференції директора Харківського обласного центру зайнятості Володимира МІненка (на знімку) з представниками засобів масової інформації, яка відбулася нещодавно в прес-клубі обласного центру зайнятості «Харківщина: соціально-трудова сфера».
Кор. — На персональному сайті губернатора Харківської області Євгена Кушнарьова наведено матеріали про соціально-економічну ситуацію на Харківщині, де, зокрема, визначено, що сьогодні за динамікою розвитку регіон посідає третє місце в країні після Київської та Донецької областей. Володимире Леонідовичу, яку роль відіграє в цьому показнику робота Харківської обласної служби зайнятості?
В. М. — Давати оцінку нашій роботі можна з багатьох позицій, але головна наша турбота — це більш ніж 105 тис. наших співгромадян, які протягом першого півріччя поточного року перебували на обліку в Харківській обласній службі зайнятості, та майже 69 тис. підприємств регіону, в розвитку яких ми намагаємось гарантувати  одну з пріоритетних складових — кадрове забезпечення виробництва.
Мені приємно, що основні показники нашої роботи перевиконані порівняно з минулим роком, і перевиконані істотно. Це вже не тимчасове покращання, а стабільна, стала тенденція. Такий показник, як рівень працевлаштування, зріс на 25 %. На 10-12 % краще, ніж торік, ми спрацювали з охоплення безробітних, направлених на професійне навчання, та безробітних, які започаткували власну справу.
А, скажімо, на дотаційні робочі місця цього року працевлаштовано на 50 % більше безробітних, ніж за відповідний період року минулого. За шість місяців на ці цілі обласною службою зайнятості було використано 6,0 млн. грн., а за весь 2003 рік — 6,5 млн. грн. За перше півріччя 4 мільйони гривень одноразової допомоги на відкриття власної справи було залучено безробітними громадянами. Про такі інвестиції сьогодні може мріяти будь-яке підприємство. Додайте, що на виконання громадських робіт за перше півріччя направлено 1,5 млн. грн., у той час як за весь минулий рік на них було використано 2,0 млн. грн. Цифри досить показові, і, я впевнений, у цьому, ювілейному, році ми не маємо права працювати інакше.
Кор. — Наскільки досягнута у 2001-2003 роках стабілізація економіки вплинула на поліпшення становища з працевлаштуванням, на діяльність центрів зайнятості?
В. М. — Ми чутливо реагуємо на зміни в економіці, на стан регіонального ринку праці. Так, зараз ми, в першу чергу, орієнтуємось на потреби роботодавців — тих, хто продукує економічне зростання. Основний напрямок роботи служби зайнятості чітко сформулював директор Державного центру зайнятості Володимир Галицький: «Сьогодні ми відмовляємося від використання адміністративних методів впливу на роботодавця, замінюючи їх сучасними методиками економічного стимулювання. В цьому головний постулат розвитку Державної служби зайнятості як гаранта стабільності на вітчизняному ринку праці».
Кор. — Чого вимагає від служби зайнятості сучасний ринок праці Харківської області?
В. М. — Перехід до інтенсивної форми господарювання супроводжується вивільненням робітників. Натомість новим підприємствам потрібні нечисленні і висококваліфіковані кадри. Факти переконливо свідчать, що внесок обласного центру зайнятості в поліпшення становища на ринку праці Харківщини дедалі вагоміший. У 2003 році за рахунок усіх джерел фінансування в області створено майже 49 тис. нових робочих місць, з них кожне сьоме — за рахунок коштів Фонду державного страхування на випадок безробіття. Чітко визначилася тенденція до збільшення кількості працевлаштованих за рахунок надання дотацій. Якщо по Україні темпи зростання кількості таких осіб, порівняно з минулим роком, становили 26 %, то в Харківському регіоні — 54 %.
Кор. — Завдяки яким формам роботи було досягнуто таких результатів?
В. М. — Насамперед, завдяки проведенню в Харківській області експерименту з покращання механізмів надання послуг роботодавцям. До експерименту ми з підприємствами співпрацювали, так би мовити, лише в напрямку працевлаштування. Але наші завдання лежать в одній площині. За час дії експерименту, згідно з розробленими графіками, проведено особисті зустрічі спеціалістів центрів зайнятості з керівниками більш як 1500 підприємств регіону. Особливу увагу було приділено великим ринкоутворювальним підприємствам. У кожному окремому випадку розроблявся комплексний план співробітництва, де враховувалися їхні вимоги і наші можливості в наданні дотацій, профнавчанні, перепідготовці кадрів тощо.
Продуктивною формою роботи зарекомендував себе розроблений нами механізм багатоступеневих ярмарків вакансій. Як свідчать результати досліджень, їх ефективність перевищує звичайні майже на 50 %. Спеціалісти Харківського обласного центру зайнятості постійно відстежують ситуацію на промислових підприємствах. Це дає змогу оперативно вживати попереджувальних заходів з вивільнення працівників. Після отримання від роботодавців статистичних звітів про скорочення штату проводиться ярмарок вакансій безпосередньо на підприємстві.
Харківський обласний центр зайнятості в рамках експерименту провів значну роботу з активізації розвитку підприємництва в районах, зокрема у сфері надання соціальних та побутових послуг мешканцям села. Бо малий і середній бізнес — це не лише форма самозайнятості населення. Часто успіх підприємця дає можливість отримати роботу його сусідам, землякам.
Кор. — До речі, які вимоги ставляться при доборі персоналу самих центрів зайнятості?
В. М. — Як спеціаліст, що вже не одне десятиріччя працює в кадровій сфері, я переконаний: головна складова успіху будь-якої справи — це професіоналізм виконавців. Чим вищий внутрішній потенціал колективу, тим важливіші питання він може вирішувати. Служба зайнятості не є винятком. Отримуючи щоденні звіти з районів, я бачу не стовпчики цифр, а обличчя людей, котрі потребують нашої допомоги. Головна вимога — чуйність. Відповідальність нашої роботи розуміють усі: від вищого керівництва до найвіддаленішої ланки. Як сказав під час однієї з нарад міністр праці та соціальної політики України Михайло Папієв, «за рівнем відповідальності наша робота схожа на медичну, але якщо від лікарів залежить здоров’я й життя, то нам ввіряють людські долі».