Дорогі мої земляки!

Ми довго очікували цього великого свята, готувалися до нього. Сподіваюся, ми зробили все, щоб сьогодні ніхто не залишився байдужим, щоб це свято надовго закарбувалося і в оновленому обличчі міста, і в наших серцях, і в спогадах наших друзів з різних куточків України і світу, яких ми запросили у гості. 350 років за плечима — це багато чи мало? Якщо озирнутися назад — це, безперечно, багато, тому що історія Харкова надзвичайно спресована, стрімка, насичена справами і людьми, які не лише є часткою історії країни, а й великою мірою визначали її хід.

Із прізвищ наших прославлених земляків можна скласти цілу енциклопедію. Вони сформували особливий характер нашого міста, рисами якого стали свобода, інтелект, творчість, заповзятливість, здатність народжувати і втілювати найсміливіші ідеї. Вони залишили нам у спадщину пам’ятники архітектури, які ввійшли до золотого фонду світового зодчества. Вони заповіли нам традиції — в науці, культурі, виробництві тощо.

А якщо подивитися уперед, то 350 років — це, звичайно, дуже мало. Попереду шлях, який місту належить прокласти крізь сторіччя і епохи. І лише від нас залежить, яку естафету ми передамо нашим наступникам і чи будуть вони вдячні нам так само, як ми вдячні попереднім поколінням харків’ян.

Я пишаюся своїм містом і вами, своїми земляками. Завдяки вашим зусиллям, вашій вірі у Харків сьогодні, на рубежі свого 350-річчя, він народжується знову. Це — молоде і сповнене сил місто, яке впевнено дивиться уперед.

Я переконаний, ми з вами починаємо новий етап у нашому житті, в житті Харкова. Ми будемо працювати, будувати, здійснювати свої сьогоднішні мрії. Ми перетворимо Харків на європейське місто, де людина може себе реалізувати, забезпечити собі достойний рівень життя.

Ми будемо заможними жителями заможного міста.

Я вірю в Харків! Вірю в його майбутнє!

Сердечно вітаю усіх, чия душа нерозривно пов’язана з Харковом. Бажаю вам щастя, здоров’я і благополуччя!

Зі святом, дорогі харків’яни!

З днем народження, любий Харків!