...Три з половиною століття наші пращури будували, зміцнювали, розвивали і захищали Харків від іноземних завойовників. Віддавали за нього життя, вкладали в нього сили і талант. Попередні покоління зробили мегаполіс провідним науковим і промисловим центром.
Долі міст, як і долі людей, передбачити важко. Історики виокремлюють три події, що відіграли в цьому важливу роль. По-перше, відкриття університету; по-друге, пуск залізниці і по-третє, надання місту статусу столиці. Але у трьох основних причин і безлічі другорядних є одна найголовніша — це його громадяни. Саме вони подарували Харкову університет, залізницю, зробили його столицею. Вони поставили пам’ятники і посадили парки, відкрили кінотеатри, звели церкви і побудували заводи.
Харкову — 350. Він росте і розвивається. За останні роки й місяці він немов заново народився: невпізнанно привабливими стали його вулиці, свого первісного прекрасного вигляду набули його будинки — скрізь видно руку талановитого майстра і дбайливого господаря.
Будуємося — отже, живемо! Ми знову починаємо жити діяльно і творчо, прагматично і духовно, будувати не тільки елітні будинки, комерційні підприємства, а й справжні палаци для дітей, студентів, спортсменів. Про головні будови Харкова напередодні його ювілею — у нашій рубриці «Регіон» на 8—9-й стор.
