Учора у Верховній Раді відбулося закрите пленарне засідання, на якому народні депутати заслухали керівництво уряду та силових структур, обговорили політичну ситуацію в державі та прийняли низку рішень, спрямованих на посилення обороноздатності нашої держави та соціальний захист військовослужбовців, котрі беруть участь в антитерористичній операції. 

Зокрема, депутати поширили на військово-службовців, котрі беруть участь в АТО, яка нині триває на Сході України, статус учасників бойових дій. А також надали в. о. Генпрокурора право вносити до парламенту подання про позбавлення депутатської недоторканності та притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів, прийняли зміни до законів про здійснення державних закупівель для силових відомств, задіяних в АТО на період її проведення, зміни до законів щодо оборонно-мобілізаційних питань. Зокрема, ті мобілізовані, хто вже відслужив 45 днів, будуть демобілізовані, а на їхні місця призовуть інших патріотів. Мобілізованих буде звільнено на 45 днів від сплати єдиного соціального внеску, а також від сплати відсотків за банківськими кредитами. Депутати також ухвалили зміни до закону про окуповані території щодо освіти — молоді люди, які навчаються на території АР Крим та в Севастополі, матимуть змогу перевестися до вишів на континентальній частині України. Для цього Міносвіти створюватиме для студентів додаткові бюджетні та контрактні місця.

Водночас ініціатива уряду про проведення 25 травня, у день президентських виборів, консультативного опитування щодо цілісності України не була підтримана парламентом — вона набрала ледве більше 150 голосів. Основна аргументація була така: референдум, як волевиявлення громадян, не можна проводити під дулами автоматів. До того ж всі фракції погодилися з потребою проводити такий референдум, однак після того, як буде складено зброю, і правоохоронні органи зможуть локалізувати протистояння на Сході країни. А сьогодні неможливо забезпечити безпеку членів виборчих комісій усіх рівнів, проведення всіх процедур та оприлюднення результатів референдуму.

Заступник в. о. глави адміністрації Президента, народний депутат від «Батьківщини» Андрій Сенченко на брифінгу повідомив, що в. о. Генпрокурора Олег Махніцький уже вніс до Верховної Ради перше подання — щодо позбавлення депутатської недоторканності народного депутата Олега Царьова. Однак це подання буде продубльовано після набрання чинності схваленого парламентом закону, щоб воно мало легітимний характер.

Доки депутати засідали за зачиненими дверима, журналісти очікували на новини в кулуарах третього поверху, на другий поверх, де ходять депутати, представників ЗМІ не допускали. Зрідка до преси виходили парламентарії на брифінги. Інформація також стікалася через соціальні мережі — деякі депутати в Фейсбуці писали, що відбувається у сесійній залі та які рішення прийнято.

Першим вийшов до преси народний депутат Микола Левченко (фракція Партії регіонів). Він звинуватив обранців із фракцій «Батьківщина», «Свобода» та «УДАР» у тому, що вони проголосували за закрите пленарне засідання парламенту, щоб, на його думку, «приховати від народу правду про те, що сьогодні відбувається на Південному Сході країни». М. Левченко наголосив, що регіонали вимагають ліквідувати всі незаконні озброєні формування, негайно розпочати конституційну реформу з децентралізації влади, щоб закріпити розподіл повноважень між Києвом та регіонами. «Те, що відбувається на Південному Сході, не дає змоги проводити чесну президентську виборчу кампанію», — сказав М. Левченко і звинуватив владу у зриві виборів. Журналісти відреагували на заяви депутата вигуками «Ганьба» та «Зрадник», а коли посипалися запитання, зокрема, хто привіз і фінансує чеченських бойовиків на Донбасі, депутат побіг назад до сесійної зали.

Народний депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко заявив перед журналістами, що в ніч на вівторок Юлія Тимошенко, як кандидат у Президенти України, отримала офіційне повідомлення від СБУ про організацію проти неї терористичного акта. Власенко повідомив, що спілкувався з цього приводу з Головою СБУ та міністром внутрішніх справ, і ця інформація отримана ними з абсолютно надійних джерел. При цьому силовики вважають, що загроза виходить від проросійських сил. «Ми вважаємо цю загрозу серйозною, і ми здійснимо всі кроки для забезпечення захисту здоров’я і життя кандидата у Президенти Юлії Тимошенко, але при цьому ми вважаємо, що це — основне завдання державних органів, — сказав Власенко. — Ми не виключаємо, що це є частиною плану із розхитування ситуації в Україні, направленої на зрив президентських виборів в Україні, перший тур яких призначено на 25 травня ц. р.». Власенко звернувся до представників міжнародної спільноти провести переговори, в тому числі з керівництвом РФ, щоб уникнути найгірших наслідків. При цьому Власенко наголосив, що позиція Тимошенко та її команди однозначна: вибори 25 травня мають відбутися беззаперечно, для того, щоб новообраний президент міг стабілізувати ситуацію в Україні та запобігти сценарію з розколу країни.

Позафракційний депутат, кандидат у Президенти Петро Порошенко на брифінгу заявив, що драматичні події на Донбасі переконливо доводять, що «маємо справу з надзвичайно добре спланованою операцією з дестабілізації ситуації в Україні, спрямованої на зрив президентських виборів, розкол країни, послаблення влади і проведення прокремлівських кандидатів». За його словами, частину відповідальності за це несуть і депутати, і колишні керівники держави та їх посібники в регіонах, які беруть участь у фінансуванні сепаратистів, а також непрофесійні правоохоронні органи, які не здатні захистити громадян. Ще однією причиною цього Порошенко назвав квотний принцип формування органів влади. Парламентарій наголосив, що за підсумками розмови в парламенті мають бути прийняті «жорсткі» кадрові рішення і відсторонені ті керівники, в тому числі й середнього рівня, які злякалися, зрадили або продали державу та українців. «Ми маємо вийти на новий, професійний рівень дій зі стабілізації ситуації у країні, — сказав П. Порошенко. — З тими мешканцями південно-східних регіонів, які не брали участі в терористичних операціях, треба говорити і почути, гарантувати їх безпеку. А озброєних людей треба прибрати з вулиць. Треба рішуче завершувати антитерористичну операцію». Він також повідомив, що до парламенту внесено два законопроекти, які вдосконалюють і спрощують можливості виборців проголосувати на виборах, у тому числі й на Донбасі. Порошенко висловив сподівання, що вдасться завершити антитерористичну операцію до виборів, навести порядок у більшій частині Донецької та Луганської областей, а де це не вдасться — заблокувати терористів. «Держава має і зобов’язана все зробити для того, щоб вибори відбулися», — підкреслив Порошенко.

Порошенко також відзначив, що немає жодних легітимних підстав для проведення референдуму, чи навіть будь-якого опитування на Сході України 11 травня. «Це технології, сценарії, щоб посилити сепаратистські рухи, — сказав депутат. — Нема закону про проведення такого референдуму, немає комісій, немає бюлетенів, немає спостерігачів, нема людей, які готові туди йти голосувати. Люди в умовах, коли проводиться антитерористична операція, на вулицю бояться виходити, а не те що йти голосувати. Намалюють будь-які цифри, зроблять повідомлення у російських ЗМІ і ми це будемо обговорювати».

Як стало відомо з повідомлень депутатів у соціальних мережах, зранку в сесійній залі проголосували за видалення фракції КПУ з залу. Про це написав у Фейсбуці депутат від «Батьківщини» Олександр Бригинець. А лідер «Свободи» Олег Тягнибок згодом пояснив, що фракцію комуністів було видалено з сесійної зали через «сепаратистські висловлювання» її лідера Петра Симоненка.

Депутат Андрій Павловський («Батьківщина») розкритикував ущент будь-які розмови та пропозиції про переобрання Голови Верховної Ради. На його думку, такі заяви є небезпечними. «Така заміна в активну фазу антитерористичної операції викличе дезорієнтацію та деморалізацію вітчизняних Збройних Сил», — сказав А. Павловський і закликав фракцію «УДАР» «не приставати до сепаратистів».

Лідер фракції «Свобода» Олег Тягнибок на брифінгу назвав «позитивним сигналом для підняття духу українського війська» рішення парламенту про надання учасникам АТО статусу учасників бойових дій. Окрім того, він повідомив, що українському війську виділено 41 тисяча тонн пально-мастильних матеріалів із держрезерву. При цьому Тягнибок відзначив, що АТО проводиться недостатньо рішуче і затягується, через що парламент ухвалив усі ті рішення, які просили силовики задля завершення антитерористичної операції та безперешкодного проведення виборів 25 травня.

Наступне пленарне засідання парламенту відбудеться у вівторок, 13 травня.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

В.о. міністра оборони Михайло Коваль та Голова СБУ Валентин Наливайченко.