Кандидат у Президенти, лідер блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко сповнений рішучості припинити ганебну практику несанкціонованого стеження за громадянами. ...Служба охорони і народні обранці, які спільно з Віктором Ющенком у рамках екологічної акції «Очистимо Україну від бруду» піднімалися на одну з найвищих кримських вершин Ай-Петрі, помітили за собою «хвіст». У зодягненого в цивільне «хвоста», як стверджують ющенківці, виявилася посвідка працівника МВС.
Протиправне стеження в Україні за відомими політиками, журналістами, бізнесменами, несанкціоноване прослуховування телефонних розмов, перлюстрація пошти, проникнення до приватних і службових помешкань, інші методи збирання інформації про особу вже стали притчею во язицех. Народні депутати усіх скликань ВР незалежної України заявляли з парламентської трибуни про ці протиправні акти правоохоронних «топтунів» й «орлів» різних мастей.
Власне, масті відомі. З чималої кількості правоохоронних структур, що мають право на законну (!) оперативно-розшукову діяльність, найскандальніше «засвітилися» МВС і СБУ.
Ось рядки з депутатського звернення: «...25 вересня, коли я планував свій приїзд до м. Кременчук (центр виборчого округу. — А. Б.), до міста прибули дві бригади зовнішнього спостереження, бригада технічного забезпечення та декілька високопосадових осіб (у тому числі один з них у званні генерала) із апарату СБУ — управління захисту Конституції України, які чекали мого прибуття... У завдання працівників СБУ входило зовнішнє спостереження і технічне документування мого маршруту пересування, про що я веду розмови, з ким зустрічаюся (в тому числі встановлення моїх конфіденційних контактів), де відпочиваю...».
Далі депутат переповідає донесену до його вух інформацію про те, яку провокацію йому готували. І підстав сумніватися в достовірності слів дуже мало, адже парламентарій — ...полковник СБУ Григорій Омельченко. Це було восени 2000-го. Не затухає скандал чотирирічної давнини довкола стеження секретними працівниками міліції за журналістом Георгієм Гонгадзе. Безпрецедентне оприлюднення у пресі нашими колегами-журналістами імен і прізвищ тих міліцейських «топтунів», версія, що пов’язує стеження за Гією з його зникненням й убивством кравченковими «орлами»... Апогеєм провалу секретної служби МВС можна вважати арешт екс-керівника служби генерала Пукача (найбільшого у відомстві носія агентурної інформації!) та нещодавнє оприлюднення британською пресою протоколів допитів оперативних працівників українського МВС у справі Гонгадзе. Прізвища, посади, методи роботи, номери і марки оперативних машин, позивні... Певно, такої провальної ганьби не знала жодна «наружка» жодної спецслужби цивілізованих країн.
Чи могло б таке статися, якби найвищі керівники наших «топтунів» діяли суворо в рамках закону і не бралися за політичні замовлення? А в публічної політики, як загальновідомо, свої методи. Зайве запитувати, куди дивляться прокуратура і суди, наділені правом контролювати ззовні, у тому числі від імені народу й держави, дотримання законності оперативно-розшуковими структурами. Вони, по-перше, також під політиканами, по-друге, часом і самі почуваються під протиправним «ковпаком» оперативних служб, принаймні де-факто від цього не застраховані.
А потерпає найбільше відомо хто — неугодні владному режиму особистості й імідж держави загалом. Якби свого часу Генеральна прокуратура належним чином відреагувала на заяву Г. Гонгадзе про незаконне стеження за ним, можливо, ми і досі читали б його сміливі публікації, а Україна не «прославилася» б на весь світ державою, де вбивають журналістів.
Коли читаєш «українсько-британські» протоколи у справі Гонгадзе, переймаєшся не лише пікантною інформацією про роботу невидимих «очей і вух» силових структур. А кошти платників податків (пальне, техніка, відрядження...) на що тратять! Завтра ж, із настанням чергової бюджетної пори, чиновники з генеральськими лампасами знову ходитимуть по парламентських комітетах зі слізними проханнями доточити куций бюджетний рядок відомства.
Суміжники-правоохоронці з інших відомств також потрапляють під політико-моральний рикошет. Скільки митна служба, якій доводиться ловити контрабандистів «дідівськими методами», просить у парламенту законодавчого права на оперативно-розшукову діяльність! А їй у відповідь: «топтунів» і без того он скільки розвелося, займаються не тим, чим треба. І мають-таки підстави, якщо з «людьми у штатському» вже й на горі Ай-Петрі не розминутися.
...За повідомленням прес-служби виборчого штабу, команда Ющенка на горі Ай-Петрі затримала «на гарячому» людину, що мала при собі мікрофон скерованої дії, підслуховуючі апарати, фото- і відеотехніку. Чесно кажучи, радості від того майже ніякої. І не лише тому, що політики в рамках екоакції мають на увазі інший бруд. А тому, що, боюсь, знову крайнім виявиться (з відповідними кадровими висновками) якийсь втомлений і вочевидь малодосвідчений «опер» Вася чи Коля.
...Підневільні, загнані цілодобовою «хортячою» роботою люди... Багато хто з них, далеких від політики, виборчих перегонів, часто не знає (читайте протоколи у справі Гонгадзе), за ким «ходить», кого «вираховує», а відтак негожий на моральні і політичні висновки щодо «об’єкта розробки» — отримав наряд і «пре свого плуга». Можливо, парламентаріям уже час кардинально взятися за тих, хто «оперів» у той плуг запрягає. Ударити по кишені політизованого правоохоронного відомства під час формування бюджету наступного року. Так, щоб чиновник з лампасами сьогодні з вами у парламентському комітеті ручкався, а завтра (після скорочення штатів служби через нестачу бюджетних коштів) — на вершині Ай-Петрі. Принаймні вигода — не доведеться у «хвоста» прізвище, ім’я та по батькові з’ясовувати...
P. S. Головне управління міліції в Криму заявляє, що люди, яких у вівторок затримали за стеження за Віктором Ющенком, насправді охороняли його від провокацій.
Про це, як повідомляє інтернет-сайт «Українська правда», йдеться в заяві Центру громадських зв’язків управління МВС у Криму. У ній зазначається, що міліція Криму, керуючись Законом України «Про вибори Президента», розробила комплекс заходів щодо забезпечення особистої безпеки всіх кандидатів у Президенти, членів їхніх родин, осіб, що їх супроводжують, а також громадського порядку під час проведення масових агітаційних акцій.
«Із цією метою відстежуються можливі провокаційні наміри політичних сил супротивників, окремих радикально налаштованих громадян і навіть осіб з неадекватною реакцією або тих, що мають психічні рецидиви», — сказано в заяві.
За словами ЦГЗ, заява штабу Віктора Ющенка про те, що стеження велося саме за їхнім лідером, «не має під собою підґрунтя».
P. P. S. У статті 32 Конституції України, яка гарантує невтручання в особисте життя громадян, зокрема, сказано: «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».
