Від того, що розповідають свідки подій, які після 20 години вечора 9 серпня сталися на ВАТ «Дніпромлин» у Дніпропетровську, справді стає страшно та моторошно. Адже є й очевидні наслідки.
Один з охоронців підприємства Петро Савчук дістав тяжкі побої і навіть був вражений електрошокатором. Інший його колега Олександр Кравченко зазнав ушкодження руки. Травмовано Віктора Сергих та Юрія Шишканя. Дістали поранення начальник електроцеху Павло Сюсюк і голова профкому Олександр Лапін. Останній тепер разом з головою правління ВАТ Миколою Комишановим та іншими акціонерами подав на ім’я прокурора області заяву про злочин. Який, на думку заявників, було вочевидь скоєно працівниками державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції та працівниками міліції. За ознаками перевищення влади та службових повноважень і зловживання службовим становищем.
Серед очевидців того, що тут справді робилося, — народний депутат України Віктор Борщевський і депутат та член президії обласної ради Юрій Осетров. Перший дав гарантію, що з трибуни ВР обов’язково оприлюднить усе, що побачив на власні очі. Сміємо запевнити, ви почуєте таке жахливе і страхітливе, у що важко буде, мабуть, і вірити. Але доведеться. Що сталося, то сталося. Тому Юрій Осетров і вважає за свій обов’язок донести до депутатів обласної ради та населення регіону «про загрозу, яка вже реально нависла над кожним з нас».
Але з якого приводу справді щось «виняткове» скоїлося на борошномельному комбінаті?
Це так, якщо хочете знати, скінчилася цілодобова і дружна охорона підприємства працюючими акціонерами ВАТ «Дніпромлин», яка розпочалася ще 27 червня ц. р. (див. повідомлення у «ГУ» 1 липня). Відомо, що у нас просто блискуче відпрацьована і вже не один раз «випробувана» схема прихватизації виробничих потужностей, коли їх попередньо штучно роблять банкрутами. Але є й інша не менш підступна, мета якої — прибрати до рук цілком пристойно працюючі підприємства. То у випадку з «Дніпромлином», на думку його колективу, саме такий варіант і застосовано. Адже відбулися збори акціонерів, які, наперекір здоровому глузду обираючи нове керівництво, відмовилися врахувати те, що 60 відсотків акцій ВАТ належать ЗАТ «Добробут». Уповноваженого представника останнього елементарно не зареєстрували. Оскільки на збори наче прибув інший посланець «Добробуту». Хто це був і з чиїм дорученням, дніпромлинівцям так і не вдалося з’ясувати. Таємниця, і квит.
І треба тепер чесно сказати: підозри дніпропетровських борошномелів, що збори сфабрикували за заздалегідь підготовленими «аргументами», здається, не безпідставні. Адже приховану, геть утаємничену «перереєстрацію» акцій було здійснено без участі добробутівців і, з’ясовується, ще за минулорічними рішеннями Печерського районного та міського Господарського судів м. Києва, про засідання та слухання яких головні акціонери ВАТ сном-духом не чули і не знали. Про все це вони дізналися лише після 27 червня ц. р.
Та хоч би як там, зрештою, було, але своєю ухвалою Кіровський суд м. Дніпропетровська відразу призупинив виконання сумнівного рішення спірних і вочевидь скандальних зборів акціонерів від 27 червня ц. р. — до розгляду справи по суті. А Кіровський райвідділ міліції навіть порушив кримінальну справу з приводу цих зборів і проводив слідство. То в чому ж річ? Навіщо поспішили поперед батька у пекло? Уявіть собі, напередодні знову чомусь «далекий» Залізничний районний суд м. Львова і знову-таки чомусь тишком-нишком виніс рішення, наче все гаразд, жодних сумнівів, і збори треба визнати правомірними. Та ще й негайно, аж бігом і спотикаючись, виконувати їх рішення.
Не випадково, зрештою, ще один учасник останніх подій навколо «Дніпромлина» президент адвокатської компанії «Шерман» Ілля Бондар усе це прокоментував так, що перерозподіл власності — процес зрозумілий, цілком нормальний і навіть неминучий. Одначе, коли він відбувається винятково в межах чинного законодавства. Не повертатимемося зараз у минуле, коли судова влада стосовно «Дніпромлина» справді чимало наламала дров. Якщо в Україні ще справді існує порядна ця влада та розбудовуються справді правові засади, ми матимемо шанс дізнатися всю «приховану» правду.
Та поки що про інше. Про те, що саме 9 серпня, за кілька годин до «правоохоронної акції» на підприємстві, Жовтневий райсуд Дніпропетровська призупинив виконання рішення Залізничного райсуду м. Львова. Знову ж таки до вирішення питання по суті і тільки в правовому полі. Та це вже не зупинило нетерплячих хлопців із ЗАТ «Укрзернопром», котрі київськими і львівськими судовими рішеннями намагаються «підім’яти» під себе напрочуд процвітаючий «Дніпромлин». І їх можна «зрозуміти». Адже віднині, каже все той же народний депутат Віктор Борщевський, «Укрзернопром» володітиме 90 відсотками виробництва борошна на Дніпропетровщині.
Найдивовижніше і, може, найстрашніше, що такі захоплення підприємств не така вже й новина для нашої дійсності. Рівно рік тому «Укрзернопром» майже аналогічно заволодів хлібокомбінатом і в Чернігові. Це коли, якщо ще не забули, у нас хутко зросли ціни на хліб печений і Кабмін зажадав з’ясувати, з якої речі. За повідомленням Центру громадських зв’язків МВС України від 6 серпня 2003 року, «зібрані матеріали засвідчили діяльність у регіоні злочинної групи з ознаками організованості, до складу якої входять посадовці ряду комерційних структур Чернігівської та Дніпропетровської областей і холдингу «Укрзернопром», які, зловживаючи службовим становищем, за попередньою домовленістю створили фіктивне підприємство «Криворізький комбінат хлібопродуктів» і провівши ряд протиправних операцій з майном та цінними паперами, заволоділи основними виробничими потужностями підприємств Чернігівської і Дніпропетровської областей на загальну суму 40 млн. гривень».
Тоді було порушено кримінальну справу за ст. 205 (фіктивне підприємництво) та ст. 222 (шахрайство з фінансовими ресурсами) Кримінального кодексу України. Чим закінчилося і чи закінчилося взагалі її розслідування, наразі не відомо. Більше жодних повідомлень з цього приводу наче не було. А як тепер?
Ситуація справді надто небезпечна. Звинувачення, які разом з потерпілими дніпромлинівцями адресують нині, в цей відповідальний момент, чинній у регіоні та всій державі владі народні депутати і депутати місцевих рад Дніпропетровської області, цілком обгрунтовані. Хоч би як там було, а дніпропетровці звернулися щойно до «усіх інших виборців України», а також до всіх наших шановних кандидатів у Президенти. Аби перевірити останніх на м’якині: хто є хто і хто за що? Отож сподіваються не на нинішню владу, а на прийдешню. Бо далі терпіти свавілля неможливо.
Дніпропетровськ.
