Згідно з постановою Кабінету Міністрів України з першого січня 2005 року в залізничних поїздах безплатно зможуть їздити діти віком не до п’яти років, як нині, а до шести. Підвищено віковий ценз і старшим дітям, яким купували квитки за пільговою ціною: з наступного року їх продаватимуть дітям від шести до чотирнадцяти років, а не від п’яти до десяти років, як нині. Щоправда, у зв’язку з цим подорожчає і вартість дитячого квитка: тепер батькам доведеться cплачувати не 50 відсотків його вартості, а всі 75.
Чим спричинено такі зміни до проїзду залізницею найменш захищеної категорії пасажирів? І що тут більше — радості чи смутку? Саме з цими запитаннями я вирішив звернутися до чиновників, причетних до появи неординарної постанови. Хотілося донести відповідь читачам із перших уст — від самих залізничників, оскільки такі постанови готуються з подачі транспортників. Та де там! По-перше, пора масових відпусток. А по-друге, оперативно отримати у чиновників відповідь на цілком природні запитання не те що простому громадянинові, а й навіть журналісту важко. У прес-службі відомства сказали те, що часто доводиться чути: надсилайте, мовляв, письмову цидулку з проханням прокоментувати чи дати відповідь на ваше запитання — і матимете відповідь. «Та коли ж це воно буде, а у нас щоденна газета, — намагаюся аргументувати. — Кому потрібні новини двотижневої давності? Чи не можна, щоб я сам вийшов на потрібного спеціаліста і, не відходячи від телефону, одержав відповідь?» — «Ні, не можна. У нас такий порядок...»
Вирішив зайти з другого боку — з Кабміну, де побачила світ постанова. Добрі люди вивели на відділ стратегії розвитку транспорту і зв’язку, в якому знають усе, що стосується галузі.
— Ми не маємо ні права, ні повноважень коментувати будь-які постанови. Це не належить до наших обов’язків, — відповів працівник відділу. — І все, що я вам скажу, — це не офіційна думка. А взагалі вам усе-таки краще було б зателефонувати безпосередньо в «Укрзалізницю» до пані Кострубицької, яка готувала необхідні документи для виходу цієї постанови...
Оскільки з Ніною Іванівною так і не вдалося зв’язатися, довелося скористатися неофіційною думкою чиновників із згаданого відділу. Отже, з’ясувалося, що поява постанови Кабміну зумовлена новим цивільним законом України, в якому віковий ценз і пільги дітям прирівняно до міжнародного законодавства. Збільшення вікового цензу маленьким пасажирам (у групі безплатного проїзду — на рік, а пільгового — на чотири) спричиняє значне збільшення (на мільйони гривень!) витрат, які треба покривати Мінфіну або «Укрзалізниці». Оскільки Мінфін на такі витрати не погодився, «Укрзалізниці» нічого іншого не залишилося, як підвищити ціну на квитки. Залізничники, щоправда, плекають надію, що з часом ці витрати їм вдасться компенсувати. А поки що маємо те, що маємо.