Чотирнадцять років свого життя колишній актор і художник Юрій Горбачов присвятив голубам. День у день — підйом о четвертій ранку, вихід з дому — о шостій. 12 кілограмів насіння несе 77-річний Юрій Іванович своїм улюбленцям. Коли грошей на корм почало бракувати, він продав усе, що було можливо, і навіть зняв золоті коронки з зубів, проте і цього на довго не вистачило. Тоді Юрій навчив птахів заробляти собі на їжу...
Місце між філармонією та аркою Дружби народів. Сюди злітаються голуби, з якими Тато (так він себе називає) проводить півдня. Систематичність і любов дідуся видресирували міських пернатих. «Відомо, що птахи на голосові команди не зважають, а мої стали реагувати. Якщо я кричу: «Хлопці, до мене!», вони злітаються...» — запевняє Юрій Іванович і одразу демонструє цей прийом. Отже, кожен, віддавши символічну плату за їжу, може сфотографуватися з пташками, які за командою сідають на руки, плечі, голову — незабутнє враження.
Сім’я, діти не розуміють Юрія Івановича. А онук каже, що у діда дах з’їхав, але Горбачов на них не ображається. Єдина близька йому людина, яка з повагою ставиться до його «ненормальності», — хрещеник.
Нині Юрій Іванович годує більш як 500 голубів, багато з них мають клички — Юрій Іванович їх упізнає та переживає, коли птах не прилітає поїсти. Колишній актор вважає, що такі не-норми, від яких є користь, згодом стануть нормою.
