На місцевому базарі стоїть цистерна, де люди купують питну воду. Якщо береш не менш як 50 літрів, привезуть додому, по 9 копійок за літр
«Приватний підприємець хоче замучити нас спрагою, а міська та селищна влада не втручається. Допоможіть, ми віримо в дієвість газети!» — написали до редакції наші читачі. А слідом за листом до корпункту приїхав і все те повторив один із авторів, Іван Васильович Фесенко.
— Якщо люди скаржитимуться до газети, то залишаться й без того, що мають. Бо самовільно пробитого на вулиці колодязя закриє санепідемстанція, а узаконити його ніхто не дозволить, та й гроші великі треба для того, за один лише аналіз якості води беруть 1200 гривень, — запевнив по телефону заступник селищного голови Григорій Климов. — Приїжджайте, але до Фесенка йти вже боюся — коли виник конфлікт з бригадою, що проводила мимо його двору газ, чоловік цей облив себе бензином і чиркнув сірником. Мені довелося його рятувати. Він і в голову селищної ради письмовий прилад зі столу пожбурив, коли прийшов до кабінету...
Щоранку в Комишанах, на місцевому базарі стоїть цистерна, де люди купують питну воду. Якщо береш не менш як 50 літрів, привезуть додому, по 9 копійок за літр. Але така можливість з’явилася порівняно недавно, коли за справу взялися приватні підприємці. Селище на мальовничому березі Дніпра з промовистою назвою Комишани, скільки люди пам’ятають, страждає від безводдя. А коли й тече водопровідними трубами рідина, що претендує називатися водою і визнана придатною для споживання для пиття та в їжу, то хіба що вже вмиратимеш від спраги, то нап’єшся її: солона, жорстка, непрозора на вигляд.
Григорій Климов розповідає, що добра вода була в Комишанах — у водонапірній башті, яка належала селищній раді. З неї «пили» дитсадок, школа, навколишні двори. Та згодом визнали ту воду неякісною. Справу благословила санепідемстанція, і водоканал підвів у садок та школу свою, солоно-гірку воду. Башту демонтували й мають нині знести.
— Через те, що люди поливають городи, води в Комишанах не вистачає. Та останніми роками проблем немає, бо всі поставили лічильники і заощаджують, — каже заступник голови. — Лічильники встановлюють, оскільки вважають, що водоканал їх оббирає занадто: у кого немає лічильника, той з квітня по жовтень незалежно від того поливав чи ні, мусить платити з розрахунку 11 гривень за сотку! А що вже восени поливати на тому городі? А гроші — плати.
Неправда, кажуть комишанці, що проблем немає! Води ніколи немає, крани пересихають. Чому так? Адже шість водонапірних башт утримує в Комишанах Херсонський міськводоканал — селище входить в межі обласного центру.
— Бо робилося все безладно, — розповідає пані Олександра, котра мешкає на кутку, що сільчани називають Панським. — Коли люди будувалися, то зверталися до водоканалу з приводу прокладення водопроводу. А там відповідали: ви будуйтеся самі, а ми приїдемо, випишемо вам штраф невеличкий за «самовол» та й узаконимо, візьмемо на облік, видамо абонентські книжки й платитимете за воду. От кожен і ліпив, як міг, з чого було, які в кого труби були під руками. Так і живемо двадцять років, руки нічим помити. Коли вже зовсім незмога, телефонуємо до водоканалу, лаємося. Того самого дня вода з’являється, тиждень іде цілодобово, згодом геть зникає — до наступної лайки... Воду купуємо, спасибі, бізнесмени продають. А раніше їздили в Херсон, до сусідніх сіл з каністрами, брали з колодязів.
...На вулиці Крупської, де живе Іван Васильович Фесенко, якраз напроти його двору — свіжопофарбований пробивний колодязь, помпа по-тутешньому. Чоловік, що саме качає воду, каже: місяць, як збудували. Вода на вигляд іржава, на смак — пробуємо разом з Григорієм Климовим — «металева», трубами віддає.
— Нічого, — каже чоловік, — з часом прокачається, буде краща. Колодязь спорудили за кошти кооперативу «Факел». Два роки тому його створили добровольці, що хотіли мати в оселях газ. Очолила кооператив Валентина Баклан. Люди вдячні їй: збирала гроші, шукала труби, бригаду. Тямущу «пробивну» жінку обрали квартальним головою. Вона й знайшла можливість за кошти кооперативу пробити помпу.
До Фесенкового двору Валентина Миколаївна підійшла, але теж має образу на Івана Васильовича: коли газ проводили, пенсіонер не хотів, щоб біля його двору зносили дерево, накинувся на голову кооперативу з кулаками — з синцями ходила жінка.
— Була вода добра на вулиці, та Тиквенко, підприємець, збудував там магазин і пропонує купувати воду у пляшках. Йому це вигідно, от і закрив помпу, не дозволяє людям брати воду, — пояснює родина Фесенків.
— Тиквенко взагалі почувається господарем, людей ображає, і все йому сходить з рук, — додає квартальна.
До Володимира Тиквенка йдемо вже чималим гуртом: завбачивши квартальну Валентину Баклан, заступника селищного голови Григорія Климова, свого депутата Олександра Аксьонова, люди починають підходити з дворів.
Хата Тиквенка, попереднього квартального стоїть на перехресті вулиць. Прямо у дворі — магазин в переобладнаному колишньому гаражі. Поруч помпа, в неробочому стані. Сестра й дружина господаря здогадуються, чому прийшли люди.
— Але ж помпу ми робили за власні кошти, — пояснюють жінки. — Справді багато років нею користувалися всі, хто хотів, та коли зламалася, ніхто грошей не захотів на ремонт вкладати. До того ж санепідемстанція, приймаючи магазин, сказала, що не повинен так близько бути з магазином колодязь.
— У листі написано, що помпу робили в складчину. Знаєте таких, хто давав гроші? — звертаюся до присутніх. Мовчать. В тому числі й Фесенко. — Чому ж звинувачуєте Тиквенка, що позбавив людей води?...
Розмову про воду продовжуємо в кабінеті комишанського селищного голови. — Проблема є, але грошей на її вирішення, як і на інші, в бюджеті немає, — підсумовує розмову Олександр Фатєєв. — Помпу, що люди пробили й п’ють воду, може будь-якої миті закрити санепідемстанція. А узаконити не можемо, бо глибина не відповідає стандартам, зону санітарну навколо треба створювати, обслугу наймати... А за що?
Схоже, довго ще Комишанам в оточенні дніпровських очеретів без води «засихати» й на владу нарікати. Люди настільки агресивно налаштовані, що обліковець, котрий лічильники води у дворах перевіряє, боїться селом ходити. Можливо, у Херсонському міськводоканалі, очолюваному досвідченим керівником, депутатом міськради Володимиром Присяжнюком, задумаються над проблемою?..
Херсон — Комишани.