Результати дослідження соціологів виявилися несподіваними для «реформаторів» судової системи, які не бачать у ній місця господарським судам. Соціологічне дослідження проведено на замовлення «Адвокатської фірми «Єфімов та Партнери».
Мабуть, чи не всі ініціатори судової реформи заявляли, що одна із цілей цієї реформи — відновлення довіри до українських судів. Проте дослідження, проведене в грудні минулого року авторитетним соціологічним агентством R&B, свідчить, що ставлення українців до судів набагато краще, ніж його малюють політики.
Суди за рівнем довіри посідають восьме місце в списку з 20 суспільних інститутів і третє серед державних установ. Нижче судів розташувалися засоби масової інформації, парламент, прокуратура, міліція, банки та інші інститути.
Дослідження виявило, що ступінь довіри до судів у громадян, які користувалися послугами судів, набагато вищий, ніж серед громадян, які самі ніколи не були учасниками судового розгляду. Якщо серед населення в цілому судам довіряє лише 14%, то серед учасників судових спорів — майже 40%. Із цих показників видно, що думка українців, які ніколи не мали справу із судами (а таких згідно з дослідженням 88%), формується головним чином на основі негативної інформації, що поширюється засобами масової інформації, державними органами, посадовими особами та політиками про роботу судів.
Ті з них, кому довелося бути учасником судового розгляду, можуть сформувати свою оцінку самостійно. І вона виявляється значно вищою до українських судів, ніж негативна інформація, що її поширюють у засобах масової інформації.
Цей висновок підтверджується такими показниками дослідження, як оцінка громадянами законності та справедливості судових ухвал. Так, 46% із них загалом вважають прийняті судами рішення законними, і 42% відмічають їх справедливими. Водночас серед громадян України, які брали участь у судах, ці показники ще вищі, 58,8% громадян уважають рішення судів законними і 53,4% — вважають їх справедливими. При цьому, найвищі ці показники в господарських судів, їхні рішення вважають законними та справедливими 65,7% громадян України, які брали участь у судах.
Довіра українців до судів, у яких вони брали участь, також виявилася вищою, ніж загальний рівень довіри до судової системи. Так, довіру до судів загальної юрисдикції висловили 45,2% учасника спорів, адміністративних судів — 56,7%, а господарських судів — 61,3%.
Слід зазначити, що рівень довіри до судів загальної юрисдикції — нижчий порівняно з аналогічною оцінкою, яку респонденти виставили адміністративним і господарським судам. Викликає подив позиція деяких «реформаторів» поставити під сумнів доцільність існування господарських судів, які користуються більшою довірою у суспільстві.
Спеціалізовані суди одержали вищі оцінки порівняно із загальними судами не тільки за критерієм довіри, а й за конкретними характеристиками своєї діяльності. Зокрема, це доступність послуг суду, реалізація процесуальних прав позивачів, гласність судового процесу, порядок ведення, строки розгляду справ.
Наскільки задовольняє доступність послуг у судах, у яких брали участь (можливість і легкість подання заяв, клопотань, ознайомлення зі справою)
У цілому У цілому Не змогли
задовольняє не задовольняє відповісти
Загальні 61,6 37,3 1,1
Адміністративні 76,2 23,4 0,4
Господарські 79,8 19,4 0,8
Наскільки задовольняє забезпечення судами реалізації процесуальних прав у судах, у яких брали участь (можливість бути присутнім на судових засіданнях, дати пояснення, заявити клопотання, подати докази)
У цілому У цілому Не змогли
задовольняє не задовольняє відповісти
Загальні 65 33,3 1,7
Адміністративні 79,3 19,7 1
Господарські 80,2 18,6 1,2
Наскільки задовольняє порядок ведення судового процесу в судах, у яких брали участь (виконання судом процесуальних норм, обґрунтованість задоволення чи відхилення клопотань, відкладання розгляду справи, витребування доказів)
У цілому У цілому Не змогли
задовольняє не задовольняє відповісти
Загальні 48,6 49,5 1,9
Адміністративні 66,9 32,6 0,5
Господарські 70 28,9 1,1
Наскільки задовольняють строки розгляду справ у судах, у яких брали участь (тривалість розгляду судом справи, обґрунтованість цих строків)
У цілому У цілому Не змогли
задовольняє не задовольняє відповісти
Загальні 33,8 64,6 1,6
Адміністративні 56,7 42,7 0,6
Господарські 61,5 37,7 0,8
Як видно, найвищу оцінку за рівнем довіри і якості роботи одержали саме господарські суди. Ця оцінка різко дисонує з нападками, які приходяться на цю гілку судової влади з боку ініціаторів судової реформи.
Строки розгляду спорів — окрема і достатньо істотна для позивачів тема. Як видно з результатів дослідження, більш як 64% спорів у судах загальної юрисдикції розглядаються півроку і довше. В адміністративних і господарських судах таких спорів — менше 32%.
Як довго в середньому розглядалися справи у судах, у яких брали участь
Два Чотири Шість Один Більше
місяці місяці місяців рік року
Загальні 16,5 19,5 20,6 15,2 28,2
Адміністративні 40,7 27,6 16,8 6,8 8,1
Господарські 41,3 27,4 13 7,7 10,6
Дані агентства R&B дають змогу зробити висновок, що невдоволення громадян судовою системою значною мірою обумовлене роботою державної виконавчої служби. Тільки 23% громадян кажуть, що судове рішення у їхньому спорі було виконано повністю. При цьому, 91,7% громадян вважають, що якість і своєчасність виконання судових рішень повністю або частково впливає на довіру людей до судів.
Тим часом, проекти судової реформи жодним словом не стосуються реформи державної виконавчої служби. А реформувати є що. Виграти судовий спір і домогтися виконання судового рішення, особливо в майнових спорах — два різні завдання. Сьогодні виконавча служба підпорядкована Мін’юсту. На практиці це означає, що забезпечувати виконання судової ухвали чи ні вирішує чиновник міністерства, з усіма наслідками, що звідси випливають. Багато постанов судів не виконуються місяцями і роками, на що багато разів вказував Україні Європейський суд із прав людини. Блокування виконання судових рішень через виконавську службу — особлива «тема» з великим оборотом. А раніше судовий виконавець перебував безпосередньо в апараті суду. Виконання постанови відбувалося негайно і під наглядом судді, який цю ухвалу виносив.
За результатами дослідження жителі України назвали шість найістотніших перешкод поліпшення роботи судової системи:
1) суперечливе та несправедливе законодавство; 2) готовність позивачів і відповідачів вигравати спори за допомогою корупції; 3) відсутність дійових механізмів відповідальності суддів за незаконні рішення; 4) невиконання або несвоєчасне виконання судових рішень; 5) прагнення суддів брати гроші від учасників спору; 6) відсутність реальної незалежності суддів, зокрема і від інших органів центральної влади.
Із зазначених показників видно, що чотири із шести основних причин, що заважають поліпшенню роботи судів (суперечливе та несправедливе законодавство, готовність позивачів і відповідачів вигравати спори за допомогою корупції, невиконання або несвоєчасне виконання судових рішень, відсутність реальної незалежності суддів, у тому числі від інших органів центральної влади) перебувають за межами судової системи, залежать від роботи інших органів і членів суспільства, але при цьому безпосередньо впливають на роботу судів і їх оцінку громадянами України.
До того ж такі чинники, як низький рівень фахової кваліфікації суддів, складність доступу до послуг судів і наявність спеціалізованих судів, на усунення яких спрямована запланована авторами судова реформа, були віднесені жителями України до несуттєвих причин, що заважають поліпшенню роботи судової системи.
Олександр ЄФІМОВ, доцент кафедри цивільного та трудового права Київського Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, кандидат юридичних наук;
Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов і Партнери».
