Протистояння в Сумах влади і студентів, які оголосили бойкот створеному вузівському конгломерату під назвою Сумський національний університет, набуло загальноукраїнського резонансу й відтіснило на деякий час на «запасні» позиції навіть початок передвиборних президентських перегонів.
Перший тривожний дзвоник пролунав для місцевих «слуг народу» якраз у День Конституції, коли студенти на знак непокори, оголосивши безстрокову акцію протесту, розбили в центрі Сум наметове містечко й водночас закликали своїх опонентів до конструктивного діалогу для розв’язання цього гордієвого вузла.
Про перебіг подій наша газета систематично повідомляла читачів. У останній кореспонденції «Влада — не заспокоюється, студенти — не упокорюються», вміщеній у суботньому номері «Голосу», наша газета через відсутність вичерпної інформації лише побіжно описала події, які відбулися того дня під Ромнами. Як нам повідомили депутати Сумської міськради Сергій Клочко, Людмила Чайкіна та інші безпосередні учасники дійства, недобре студенти-маршрутники запідозрили напередодні увечері, коли похідне наметове містечко в супроводі двох автобусів із правоохоронцями відвідав з візитом «ввічливості» перший заступник голови Сумської облдержадміністрації Микола Соколов і пред’явив його мешканцям рішення Роменського районного суду про заборону рухатися пішим ходом на трасі Суми—Ромни—Київ. Інциденту вдалося уникнути лише завдяки оперативності одного з керівників походу, студента 4-го курсу Сумського держуніверстету Володимира Чепіка. Поки правоохоронці чекали наказу йти в атаку, він по «мобільці» попередив про візит непроханих гостей народного депутата України В’ячеслава Кириленка. Той, у свою чергу, негайно зв’язався із заступником міністра МВС України паном Малиновським, і за десять хвилин після їхньої розмови від «гостей» навіть сліду не лишилося. Тієї ж ночі до наляканих студентів прибуло підкріплення в особі В’ячеслава Кириленка, Сергія Клочка і Людмили Чайкіної. Як засвідчив подальший перебіг подій, їхня присутність на місці очікуваних вранішніх баталій, можливо, навіть урятувала чиїсь життя. Ніби відчуваючи невідворотність силової розв’язки, вони завбачливо порадили протестуючим розділитися на три групи й кожній автономно рухатися до столиці путівцями. Завдяки вжитим заходам правоохоронцям удалося «затримати» ранком у п’ятницю лише одну з них.
— Міліція пішла на штурм на початку восьмої ранку, — розповів журналістам Сергій Клочко. — Першими її жертвами стали студенти із західних областей України, які того ранку прибули на допомогу сумським колегам з боку Полтави... Потім почали затримувати сумських студентів, які вже на три кілометри заглибилися на територію сусідньої області. Пійманих хапали за руки й ноги і вниз обличчям тягли волоком по полю до машин. Після такого «транспортування» студент 5-го курсу фізмату педуніверситету В’ячеслав Кобиляков й досі перебуває в одній із роменських лікарень. Стан хворого на сьогодні оцінюється як важкий. У лікарів є підозра, що в нього розірвана печінка. Не дуже церемонилися також з матерями студентів, хапали їх за руки й заштовхували до автобусів. До когорти особливо небезпечних «злочинців» потрапили також журналіст Євген Кузьменко, народний депутат України В’ячеслав Кириленко, два помічники народних депутатів, зрештою, й ми з Людмилою Чайкіною. Усе це з найменшими подробицями зафіксовані на відіокасеті, оригінал якої вже в Києві, а копію передано в Нью-Йорк до Організації Об’єднаних Націй.
— Як ви прокоментуєте звинувачення керівництва області у використанні опозицією нинішньої ситуації для розпалювання в регіоні політичних пристрастей та задоволення власних політичних амбіцій? — запитую в Сергія Клочка.
— У влади, куди не кинь, завжди невістка крайня. Ми прийшли на допомогу протестуючим студентам не з політичних мотивів, а на їхнє прохання лише після того, коли конфлікт почав збочувати в русло беззаконня.
...Як уже відомо, у п’ятницю загалом було затримано 33 особи, яких просто з поля бою доправили до Недригайлівського та Роменського райвідділів міліції.
Тим часом того самого дня о 15-й годині рішуче налаштований майже двохтисячний натовп сумчан зі студентів, їхніх батьків та прихильників, який зібрався на стихійний мітинг протесту перед будин ком облдержадміністрації, з обуренням і гнівом уже «відправляв» голову обладміністрації Володимира Щербаня та інших членів його «кабінету», що «засвітилися» в Ромнах, у відставку. При цьому «геть!» і «ганьба!» були найвитонченішими «парламентськими» вигуками обурених свавіллям влади людей. Наступного дня мітинг продовжився о 10-й годині ранку з тих само вигуків та вимог негайної відставки.
— Учорашні «розбірки» зі студентами засвідчують, що нинішня влада Сумщини сповідує закон сили, а не силу Закону, — сказав на мітингу представник Уповноваженого з прав людини в Україні Олександр Дануца. — Спровоковані нею дії якраз підходять для Міжнародного суду в Гаазі...
Мітинг закінчився покладанням траурних вінків до стіни будинку облдержадміністрації (на знімку).
Суми.
P. S. «Пора знати правду про міліцейські репресії в Сумах» — прес-конференція під такою назвою відбулася вчора в столичному Центрі національного відродження. Своїми думками про резонансні події поділилися народні депутати Юрій Луценко, Микола Томенко, Павло Качур, а також активісти громадянської кампанії «Пора!», яким довелося побувати в ролі затриманих, Мирослава Смирнова та Семен Салатенко.
Тим часом, за інформацією учасника пішого походу до столиці Володимира Чепика, колона протестуючих станом на п’ятнадцяту годину вчорашнього дня нараховувала 50—60 осіб і рухалася територією Чорнухинського району Полтавщини, до райради якого було подано відповідну заявку. За годину-півтори студенти планували ввійти до Пирятинського району й готували аналогічну заявку.
