Україна олімпійська: 1952—2004

Іван Никифорович Федоренко — один із найдосвідченіших українських організаторів спорту. Йому випало керувати підготовкою атлетів у спортоваристві

«Динамо», очолювати Держкомспорт і Національний олімпійський комітет. У 2002 році, коли президентом НОК України було обрано Прем’єр-міністра Віктора Януковича, Федоренко став першим віце-президентом НОК.

— То кому довірено право захищати спортивну честь України на Олімпіаді в Афінах?

— На спільному засіданні Оргкомітету з підготовки й участі спортсменів України в Олімпійських і Параолімпійських іграх та виконкому НОК, що пройшов під головуванням Прем’єр-міністра, президента НОК Віктора Януковича, вирішено, що у складі нашої офіційної делегації буде 242 спортсмени, котрі виступають у 27 видах спорту.

Найчисленніша частина цієї делегації — легкоатлети: в Афінах королеву спорту представлятимуть 54 спортсмени. Солідна делегація і плавців — 27 майстрів. 12 олімпійців делегувала на Ігри спортивна гімнастика. На іншому полюсі такі види спорту, як сучасне п’ятиборство, маунтенбайк, теквондо — в них Україну буде представлено одним учасником.

Серед українських атлетів, котрі стартують у Греції, — олімпійські чемпіони Сіднея Яна Клочкова і Микола Мільчев, а також 76 учасників попередніх Ігор, 22 чемпіони і 39 призерів світових та європейських першостей. Звичайно, до афінських виступів найтитулованіших наших олімпійців буде привернена пильна увага українських шанувальників спорту.

До офіційної олімпійської делегації входять і близько 150 тренерів, лікарів та масажистів, 18 працівників штабу олімпійської збірної, 10 спортивних суддів. За рахунок НОК прибудуть на Олімпіаду майже 200 почесних гостей.

Зазначу, що і на попередніх олімпіадах Україну було представлено майже такою само кількістю спортсменів, — в Атланті їх було 230, у Сіднеї — 231. Серед нинішніх олімпійців є посланці всіх регіонів України, крім Житомирщини, найбільше серед них киян — 67, Запорізька область делегувала 22 атлетів, Донецька і Харківська — по 19. Найбільше відомче представництво у динамівців — 85 спортсменів, у Збройних сил — 67, у спорттовариства «Україна» — 57.

— Офіційні проводи олімпійців, як уже оголошено, відбудуться в нас 10 серпня, урочисте відкриття Ігор заплановано на 13 серпня. Як і коли прибуватимуть до столиці Олімпіади її українські учасники?

— Генеральний авіаперевізник української олімпійської збірної компанія «Аеросвіт» склала графік польотів за маршрутом Київ—Афіни, погоджений з НОК і тренерами з видів спорту. Везти всіх чи навіть більшість спортсменів одночасно «Аеросвіту» не треба буде — змагання в Афінах проводяться протягом другої половини серпня за давно складеним графіком, і «вештатися» на Олімпіаді без особливої потреби атлетам не варто. Тим паче в тамтешніх спекотних і задушливих погодних умовах. Тому наші спортсмени прибуватимуть до Афін за два—три дні до початку олімпійських турнірів з різних видів спорту — адже особливої акліматизації їм не буде потрібно.

І вирушатимуть додому після закінчення змагань олімпійці теж у різний час. Керівники делегації на місці вирішать, кому з атлетів доручити участь у закритті Олімпіади. Звісна річ, неодмінно будуть на цій церемонії наші свіжоспечені лауреати Ігор!

— Підготовка до Олімпіади тривала чотири роки. Що з накресленого на цей термін так і не вдалося зробити вчасно?

— Найбільше ми невдоволені тим, що не вдалося належно завершити підготовку деяких спортивних споруд, де спочатку передбачалося вести передолімпійські тренування атлетів. Приміром, так і не з’явився в Києві аналогічний афінському відкритий 50-метровий плавальний басейн, де плавці могли б успішно готуватися до Ігор.

Залишилося тільки в планах і відновлення кількох спортивних споруд у Львові для їх подальшого використання в передолімпійському призначенні. Перенесено на майбутнє і докорінну модернізацію київського НСК «Олімпійський», такого улюбленого нашими легкоатлетами, але відсталого від сучасного рівня спортивного сервісу.

Отже, перелік вітчизняних спортоб’єктів, запланованих для підготовки наших олімпійців до афінських поєдинків, виявився невеликий: ми змушені були обмежитися істотним відновленням легкоатлетичного стадіону в Ялті, спортивної бази в Алушті та придбанням нового обладнання і частковим ремонтом основної тренувальної бази українських атлетів у Кончі-Заспі. Вірою і правдою служить вона нашому спорту майже чверть століття, однак затісно там стало представникам одразу кількох олімпійських дисциплін, добре було б, нарешті, їх «розселити» на більш пристосовані для спорту вищих досягнень тренувальні бази... Сподіваюся, що до Ігор-2008 у Пекіні українські олімпійці зможуть готуватися на нових вітчизняних базах, обладнаних за останнім словом техніки і зручностей для спортсменів.

— Чи упевнені ви, що ніхто з українських атлетів не порушить тверді вимоги, висунуті Всесвітнім антидопінговим агентством (WАДА) до учасників Олімпійських ігор? Адже останні «проколи» тут — з легкоатлеткою Вітою Павлиш і штангістом Артемом Удачиним — для українського спорту виявилися дуже болючі...

— Нагадаю, що президент НОК України Віктор Янукович поставив свій підпис під визнанням Всесвітнього антидопінгового кодексу і зобов’язався неухильно виконувати всі його вимоги. Наш Національний антидопінговий центр, яким цілком успішно керує Володимир Будь, останнім часом одержав чималі кошти для придбання унікального обладнання. У лабораторіях центру регулярно проходять перевірку всі без винятку наші кандидати в олімпійці. І хоча офіційна сертифікація центру в WАДА потребує ще чимало часу, уже сьогодні він не поступається за якістю роботи визнаним антидопінговим центрам.

У контракті, підписаному з НОК України кожним нашим олімпійцем, є спеціальний пункт, що передбачає відповідальність спортсмена за безумовне виконання вимог Всесвітнього антидопінгового кодексу. Сподіваюся, порушень цього кодексу нашими атлетами в Афінах не буде.

— За всієї непередбачуваності результату боротьби чи не в кожній олімпійській дисципліні чи чекаєте ви, Іване Никифоровичу, від наших спортсменів завоювання медалей афінського гатунку? І в якій, цікаво, кількості?

— Якщо можливості європейських і американських конкурентів українських олімпійців нам здебільше відомі, то нинішній потенціал китайських, африканських, японських атлетів цю непередбачуваність неабияк збільшує. Але, добре знаючи наших спортсменів, я вірю, що багато хто з них здатен у боротьбі за олімпійські нагороди зосередити всі свої сили і уміння, усю волю свою для досягнення заповітної мети.

У повній бойовій готовності підійшли до Афін чемпіони Сіднея Яна Клочкова і Микола Мільчев, срібний призер минулих Ігор борець Давид Солдадзе, чемпіонка світу штангістка Наталя Скакун, жіноча гандбольна збірна, стрімко прогресує легкоатлет Іван Гешко та багато інших олімпійців. Зі зрозумілої обережності в таких прогнозах багато хто з керівників наших федерацій, провідні тренери часто утримуються називати навіть лідерів українського спорту як претендентів на нагороди. Але це жодною мірою не принижує їхніх реальних можливостей піднятися на олімпійський п’єдестал!

Певен, що в Афінах посланці українського спорту виступлять принаймні не гірше, ніж у Сіднеї, де завоювали, нагадаю, три золоті, десять срібних і десять бронзових медалей. Не скинути з рахунків і те, що тепер за олімпійські медалі вдвічі збільшено преміальні.

— Що ви побажаєте журналістам, які висвітлюватимуть Олімпійські ігри?

— В Афінах акредитовано найбільше за всю історію нашої участі в олімпіадах кількість українських журналістів — 45. На Першому нашому телеканалі трансляції з Афін передбачено в обсязі 140 годин. Українські шанувальники спорту одержать можливість побачити олімпійську арену — передовсім виступи наших атлетів — у всіх подробицях.

А журналістам, — і тим, хто буде разом з нами в Афінах, і тим, хто спостерігатиме за подіями по телебаченню й Інтернету, — насамперед хочеться побажати натхнення. Без нього не обійтися, розповідаючи про наших атлетів, про їхніх чудових наставників, про людей, котрі допомагали спортсменам на їхньому важкому і славному шляху.