Відкрите акціонерне товариство «Парафіївський цукровий завод» — одне з найстаріших підприємств у галузі: йому виповнилося 158 років. І, попри свій солідний вік, залишається серед передових. За підсумками роботи в минулому році воно увійшло до десятки кращих виробників цукру в нашій країні. Й щороку нарощує виробництво. Скажімо, у 2001-му виробило продукції на 21,5 мільйона гривень, а торік — майже удвічі більше.
Завдяки чому вдалося пережити складні часи реформування економіки і добитися такого успіху? На це запитання голова правління ВАТ Олександр Сенчик відповів просто:
— Ми прагнули співпрацювати з господарствами безпосередньо. Допомагали їм не тільки коштами, а й поставляли елітне насіння, пестициди, пальне. Для отримання коштів виступили гарантом десяти господарств Ічнянського та Бахмацького районів.
Однак, як з’ясовується, нині чимало цукрових буряків вирощують і приватні господарі. Цього року планується, що від населення надійде 35 тисяч тонн солодких коренів. Завдяки цьому торік вдалося отримати понад 2,1 мільйона гривень прибутку. А коли є кошти, можна модернізувати й виробництво. На технічне переоснащення уже витрачено 4 мільйони гривень, з них два з половиною мільйони — на будівельно-монтажні роботи. Окрім того, чимало уваги приділяємо природозахисним та енергозбережним технологіям. Безперечно, це допомагає зберігати і збільшувати кількість робочих місць. А середня заробітна плата становить 375 гривень. Тож нічого дивного у тому, що саме відкрите акціонерне товариство «Парафіївський цукровий завод» — одне з двох підприємств в Ічнянському районі, які формують бюджет. До державної скарбниці минулого року було сплачено 1 мільйон 972,7 тисячі, а цього — уже 877,4 тисячі гривень.
Тому таке здивування викликала позачергова поява податківців у Парафіївці. Адже за законом планові перевірки проводять лише раз на три роки. А минулого року вони склали акт про закінчення перевірки 1 листопада. Понад те, все керівництво нині — у відпустках. Отже, фактично немає кому співпрацювати з податківцями. Про причини такої активності можна лише здогадуватися.
Хоча не можна не припускати й того, що деяким дядечкам з товстими гаманцями сподобалося прибуткове процвітаюче підприємство, і вони пробують заволодіти ним різними методами. Адже саме тепер з’явилися оголошення, зокрема в місцевих газетах, про те, що дехто хоче придбати акції ВАТ «Парафіївський цукровий завод». Звичайно, це можливо, просто збіг у часі. Але чим можна пояснити те, що у липні податківці вже провели одну позапланову перевірку ВАТ? Про відносини з АТОВ МТС «Прилуцьке». Цікаво, що в акті (копія якого є в редакції) зазначено: взаєморозрахунки не проводилися. Та найцікавіше інше. Тут перелічено всіх постачальників пально-мастильних матеріалів, які співпрацювали з ВАТ. Кому й для чого потрібна ця інформація? Для чого податківцям реєстр акціонерів, який вони шукали напередодні мого приїзду до Парафіївки? Хочеться почути відповіді на ці запитання від керівництва Прилуцької об’єднаної податкової інспекції.
Чернігівська область.