Жнива у розпалі — зернові скошено з половини запланованих до збирання площ. Усього намолочено 16,3 млн. тонн зерна. Кожен гектар дає 29,7 центнера. До областей, які взяли мільйон, додалися Донецька і Дніпропетровська.
Кількість якості не відповідає. Значна частина зібраної в загальнодержавному масштабі пшениці — п’ятого класу. Простіше кажучи, непродовольча, фураж, з якої якісну паляницю не випечеш. Винна в цьому не тільки негода. Навіть за агрометеорологічних умов, які систематично погіршували якість зерна, велику роль відігравав режим удобрення рослин. А з цим у багатьох господарствах через брак коштів, як завжди, не склалося.
На жаль, чимало зерна так і залишиться в полі. Пов’язано це не лише з древніми, допотопними комбайнами, які часом втрачають 15—20 відсотків колоскових. Цього року у багатьох центральних і північних областях дефіцит вологи сприяв зближенню термінів дозрівання озимої пшениці з південним регіоном. А з огляду на тижневу затримку старту жнив, спричинену несприятливою погодою, оптимальні терміни ще більше зменшуються. Кампанія, навпаки, зважаючи на все, розтягнеться на невизначений термін у часі та просторі. Для запобігання втрат, згідно з агротехнологіями, загальна тривалість збиральної кампанії має становити не більш як 10—12 днів, а для окремих культур цей діапазон звужується до 4—8 днів. Оптимальні терміни збирання ранніх зернових на півдні закінчилися 15—20 липня, в центральних областях — 22—30 липня. У північній частині країни озиму пшеницю повинні скосити до 5 серпня. Через 15 днів після досягнення стиглості незібрані посіви втрачають до 25 відсотків врожаю, а через 20 днів — третину.
