Живе у селі Сохачі Коропського району Федір Федорович Качура, який плете... постоли.
— І що, є замовлення? — дивуюся.
— Та як на базарі буваю, то чоловік двоє-троє й замовлять.
— Навіщо?
— Так це ж найкращі на літо сандалі... Я влітку в них і ходжу. Нога не пітніє, до того ж сухо, легко, м’яко.
— Вони довговічні?
— А це вже від людини залежить. Та на косовицю, жнива вистачить.
За своє життя Ф. Качура зробив близько 500 пар постолів.
— Особливо багато їх виготовив у війну та у 1947 році, коли голод був, — каже 73-річний ветеран, який довгий час у колгоспі працював теслярем, пастухом. — Фактично завдяки постолам і вижив тоді. Хто шматочок хліба дасть, хто молока. А тоді взуття дорогенне було. Як косовиця, жнива, усі замовляють постоли. Бо зручно і легко.
— Довго мода на них у селі трималася?
— Знаєте, у 50-ті роки ще часто люди ними користувалися. Та й у 60-ті... Ну а далі і нині — уже замовляють рідко, як у кого ноги хворі, або хто кого хоче подивувати.
— З чого ви їх робите?
— З липової кори. Замочую її, а тоді плету постоли.
Федір Федорович також, доглядаючи худобу на пасовищах, виготовив, може, із півтисячі кошиків, багато грабель.
Цікаво, що кошики він плете не тільки з лозяних прутиків, а й з липової кори. Зручні вони для набирання картоплі, яблук. Одне слово, у Сохачах без нього як без рук. Стільки всього він для дбайливих господарів понавиготовлював!
Коропський район
Чернігівської області.
