Ганна Сергіївна, 47 років, працівник метрополітену.
— У нас на станції спеки не відчуваємо, скоріш холодно. А між змінами рятують дерева на ділянці — я живу у приватному секторі і в будинку прохолодно.
Олена, 19 років, студентка.
— Рятуємося в Гідропарку (зона відпочинку на дніпровських островах). Цілий день «висимо» на пляжі, прохолоджуємося купанням, морозивом і колою.
Андрій, 39 років, бізнесмен.
— На щастя, я спеки не відчуваю. Вдома —кондиціонер, у машині й в офісі — так само. Техніка рятує.
Ніна Степанівна, 68 років, пенсіонерка.
— Намагаємося не виходити з дому. Квартира на сонячному боці. Завішуємо вікна від сонця, відкриваємо балкон, вмикаємо старенький вентилятор, обтираємося вологою марлею, але все одно важко —в голові паморочиться, проблеми з тиском...
Микола, 43 роки, бездомний.
— Ми зараз у підвалі живемо, там температура нормальна: не холодно, та й у річці помитися й одяг випрати не проблема.
Оксана, 27 років.
— Ми з п’ятирічним сином сидимо на дачі. Там, біля річки, цілком нормально. Чоловік на роботу до Києва їздить, та йому не звикати, він колишній військовий, служив у Кушці, тож тридцять градусів для нього — не спека.
