Минулих вихідних у Києві відбувся Міжнародний фестиваль мистецтв імені Михайла Булгакова. Головним твором фестивалю обрали роман «Майстер і Маргарита»
Девіз фестивалю — «Повернемо місту його Майстра і Майстрові його місто!» Це не випадково: сьогодні ім’я Булгакова незаслужено призабуте і містом і Україною, каже головний організатор і художній керівник фестивалю Віталій Малахов.
Три дні і три ночі шанувальники таланту великого письменника насолоджувалися текстами «Майстра і Маргарити». Важко повірити, але це було так: люди до пізньої ночі не розходилися, просто слухали, як зі сцени читають роман відомі артисти.
А втім, що тут дивного? Ім’я Булгакова назавжди пов’язане з Києвом. Будинки, вулиці і завулки Києва, рідного серцю письменника, описані в його творах, тому цілком природно, що саме кияни загорілись ідеєю створити художній фестиваль імені майстра. Сенс фестивалю не тільки в популяризації творчості Булгакова. Міжнародний фестиваль імені Булгакова — привід для цікавого спілкування і творчого обміну, джерело нових задумів і знахідок. Фестиваль залучив до Києва не тільки спеціалістів-булгакознавців і літературознавців, не тільки театралів, а й величезну аудиторію читачів. Свої інтерпретації роману на суд публіки подали столичні Театр на Подолі і Новий театр на Печерську, львівський театр імені Заньковецької, Харківський театр ляльок імені Афанасьєва, київські колективи «Ательє 16», «Коло», «Жуки» з Донецька, театри з Москви і Лодзі (Польща), імениті гості Кшиштоф Зануссі, Ігор Дмитрієв, Олександр Філіпенко, Борис Хмельницький.
Фестиваль проходив у Гостиному дворі на Подолі. Теплі літні вечори сприяли дружній атмосфері. Усе, що відбувалося на сцені, транслювалося на великому екрані над сценою, сам же літній майданчик нагадував відкритий античний амфітеатр. Учасники своєрідного марафону — читання тексту «Майстра і Маргарити» змінювали одне одного. Тож можна було побачити кількох Аннушок, що розливають олію, кількох Воландів та інших героїв знаменитого твору. Коти Бегемоти справили враження — були не тільки чорні, а й руді. Найдостовірнішим виявився справжній живий кіт. Він прийшов сюди в пошуках чогось попоїсти — і не прогадав!
Під покровом ночі на сцену виїхав справжній трамвай, з нього посипалися іскри, і сцена занурилася в морок. А слідом за цим хор МВС заспівав пісню «Славное море, священный Байкал», і дія пішла по колу. З’явилася Аннушка з банкою олії і розлила її на злополучні рейки.
Кожний фестивальний вечір гордо іменувався сеансом тетральної магії. Магія виходила не завжди, але все-таки виходила. Іноді вона мстила інтерпретаторам булгаковського тексту, іноді допомагала.
Організатори фестивалю вирішили не зупинятися на досягнутому. Вони планують у 2005 році присвятити програму фестивалю «Дням Турбіних», а в 2006 році — «Мольєру».
