Звичне й розхоже слово «фамілія», яке зазвичай вважають російськомовним суржиком (і це справді так), у перекладі означає «сім’я». Прізвище носить не одна людина, а увесь її рід.
У картотеках обласного адресно-довідкового бюро, де зберігаються дані про кожного зареєстрованого на Полтавщині громадянина, зустрічається чимало цікавих українських прізвищ. Наприклад: Нетудихата, Убийсобака, Затуливітер, Сухозад, Сало, Ковбаса, Гнилосир, Будяк, Лопух. Розповсюджені в нашій місцевості «пташині» прізвища — Сорока, Ворона, Соловей, Журавель, Синиця, Шпак і рослинно-фруктові — Слива, Груша, Горошко й Дубок... А ще проживає чимало однофамільців відомих людей: понад сто — Котляревських і близько ста Кучмів, сімдесят Гоголів, тридцять Пушкіних. А Тарасів Григоровичів Шевченків в області — 23. Виявляється, Шевченко -найрозповсюдженіше прізвище регіону. Громадян, які його носять, майже сім тисяч. І населених пунктів більше десятка. Дівоче прізвище моєї мами також Шевченко. У чільній трійці також Бондаренки і Коваленки...
Має свою назву і кожен із 1876 населених пунктів області. Найбільша група походить від власних імен і їх похідних. Андрійки, Андрійці, Андрушки або Василівок, Василенки. Географічні назви відображають і сімейні стосунки — Батьки, Мачухи, Куми; особливості зовнішності — Бородаї, Безручки, Зуби, Носи. Оригінальні назви «прилипають» до населеного пункту і завдяки особливостям навколишнього ландшафту. Такі собі Горби, Велика Круча, Піски, Гора.
І насамкінець про особисте. Село, де мешкає мій рід, має назву Орданівка (єдине в області), хоча правильна його назва Йорданівка, бо походить вона від церковного свята Йордані, на честь освяченої тут 200 років тому церкви. Храм зруйнували «войовничі більшовики». А село вистояло, і нині, дякувати працьовитим землякам, потроху відроджується.
А родинне прізвище походить від імені прадідів. Тут-таки — на Диканщині, понад притічком Говтви, мали вони хутір Грині. В колективізацію й голодомор ті само більшовицькі буксири виморили всіх — десятки старих і малих! Пощастило лише моєму дідові Роману, якому доля посміхнулася вижити після десятка літ сталінських таборів, і його постріляному «буксирниками» братові Олександру. Від хутора вже не залишилось і згадки, а прізвище вижило і на Полтавщині воно поширене.
Полтавська область.
