Спраглі до видовищ громадяни-виборці можуть полегшено зітхнути: чого-чого, а їх під час президентських виборчих перегонів не бракуватиме. Приміром, кандидат у президенти приїжджає до Центрвиборчкому на бронетранспортері, орендованому на кіностудії ім. О. Довженка. І не біда, що на ній тепер майже не знімають кіно. Хто сказав: «кіна не буде»?
У період літніх відпусток та політичного міжсезоння передвиборне позиціювання залишається топ-темою номер один. Кількість кандидатів на найвищу державну посаду щодня зростає. Кандидати вояжують по країні, готуючи жнива на своїх електоральних полях. Країна знайомиться з гаманцями своїх героїв з їх оприлюднених декларацій про доходи, порівнюючи, у кого більша квартира та багатша дружина. У таборах кандидатів мізкують, як привернути увагу виборців та журналістів: одні створюють коаліцію політичних сил, інші — проект громадського контролю за проведенням виборів. І хоча і влада, і ЦВК не стомлюються на кожному кроці запевняти, що нинішні вибори будуть як ніколи прозорими та демократичними, глава держави досі скептично сприймає ідею підписання декларації про чесні вибори учасниками президентського марафону. Цього тижня Леонід Кучма заявив: навіщо зобов’язуватися виконувати чинні Конституцію та закони, якщо вони на те й існують, щоб за ними жити. А якщо хтось не підпишеться під декларацією, то хіба йому вже можна не виконувати закони?
Нинішній тиждень пройшов під знаком внутрішніх «розборів» в опозиційному таборі, що має стати сигналом тривоги для тих, хто сьогодні занадто впевнений у перемозі свого кандидата. Почалося все ще з неділі, з рішення з’їзду партії «Реформи й порядок» перейменуватися на — небагато й немало — «Нашу Україну». Підхопивши розкручений бренд, схоже, «реформісти» зіграли за власним сценарієм, не узгодженим нагорі, підкинувши камінців у власний город. Керівник львівського обкому УНР Олександр Гудима на це зреагував так: «Після похмілля «Реформи» мусять вибачитися і сказати, що помилилися. Вони подумали, що надворі листопад». Цей афоризм відразу підхопили в іншому таборі й розтиражували на голубих екранах. Так само дружно передали всі телеканали й виступ під час мітингу пам’яті загиблих воїнів УПА на горі Яворина на Івано-Франківщині Олега Тягнибока — народного депутата і лідера всеукраїнського об’єднання «Свобода». Не забарилися й відповідні коментарі. Однак склалося враження, неначе на цей виступ усі чекали. Адже хіба не дивно, як опинилися на далекій карпатській горі, де зібрався невеликий гурт націоналістів, стільки телевізійних камер, яких туди не запрошували? Так досі й не відомо, чи справді хлопці переграли, чи для них просто не існує правил гри, але на третій день після мітингу на Яворині депутата виключили з фракції «Наша Україна» за ксенофобські висловлювання. А Держкомміграції звернувся до Генпрокуратури з проханням дати правову оцінку висловлюванням народного депутата. Сам він запевняв, що це — лише його особиста думка і не більше.
Не зупиняється, незважаючи на депутатські канікули, і законотворчий процес. Нещодавно у ВР зареєстровано законопроект, який сьогодні особливо на часі з огляду на те, що незабаром у президентському кабінеті має змінитися господар. Проект закону «Про правові, соціальні та інші гарантії Президенту України, який припинив виконання своїх повноважень» в авторстві народних депутатів Валерія Пустовойтенка, Сергія Бондарчука та Сергія Бичкова передбачає низку пільг та соціальних гарантій для екс-президента та членів його сім’ї: умови матеріального, медичного, побутового, транспортного забезпечення та охорони. Колишньому главі держави надається можливість мати службове приміщення для роботи та патронатну службу у складі адміністрації Президента України. Водночас пропоновано передбачити особливу процедуру притягнення екс-президента до кримінальної відповідальності в разі звинувачення його у вчиненні злочину. Деякі політики вже схвально відгукнулися про цей законопроект, нагадавши, що такі норми містять законодавства більшості країн світу, де є інститут президентства. Тим паче що вітчизняне законодавство вже давно встановило відповідні гарантії для народних обранці, членів уряду та суддів.
Цього тижня могли сміливо святкувати перемогу ініціатори й ідейні натхненники іншого законодавчого акта — прийнятого парламентом торік закону про доходи фізичних осіб, який знизив податки до єдиної 13-відсоткової ставки. Мільйони виходять із тіні! Країна багатіє! — відрапортували податківці. З’ясовується, в Україні вже є 142 офіційні мільйонери в доларовому еквіваленті та 850 — гривневих, серед яких відомі політики та бізнесмени, передусім із Києва та Донецька. Тож не сумнівайтеся: робити кіно є кому.
