На території Криму чимало вірменських культурних та археологічних пам’яток: церков, монастирів, зруйнованих цитадельних стін, мостів, фонтанів. Як повідомляють давні джерела, тільки в Кафі — Феодосії — було 45 вірменських церков (нині лишилося сім), а в ХV столітті все південно-східне узбережжя Криму називали «Приморською Вірменією». Найвідомішою зі збережених пам’яток є перлина давнього зодчества — середньовічний християнський монастир Сурб-Хач (Святого Хреста). Перші монахи відправляли тут Божу службу ще на початку ХІV століття. Храм уславився не лише своїм багатством, красою й розкішшю оздоблення. Він був значним культурним центром, де готували викладачів філософії, математики й фізики. Фоліанти створених тут богословських праць тепер перебувають у музеях Єревана, Києва, Лондона, Парижа.
Сьогодні пам’ятка українського загальнонаціонального значення Сурб-Хач відроджується на очах. Перлині вірменської середньовічної архітектури на півострові — переконливому факту права вірмен на існування в Криму, оплоту вічності віри предків — самовіддано повертають первозданний образ архітектори й археологи. Спочатку з території вивезли тисячі тонн землі пізніших нашарувань, потім відновили могутні підпірні стіни й вишукані тераси, реставрували вхід до монастиря, дзвіниці, келії, дивної краси фонтан. Вирішено питання фінансування закінчення робіт. Визначено, які ще вірменські пам’ятки потребують підтримки співвітчизників. Проаналізовано стан усього солідного переліку церков і культурних об’єктів, що пов’язують півострів із прадавньою землею вірмен і які потрібно реставрувати. За словами посла, цими питаннями активно переймаються не лише вірменська, а й кримська влада. Окрім того, невдовзі до Криму доставлять пам’ятник вірменському композитору-класику Олександрові Спендіарову. Його урочисто встановлять у Судаку, де відомий музикант жив і творив свої знамениті шедеври. Тут є вулиця, названа на його честь, як і в Ялті, де відкрито музей композитора. Розширюватимуть відносини Криму з Вірменією і в галузі туризму. Сімферополь та Єреван пов’язані регулярним повітряним сполученням. Обговорено всі нюанси життя вірменської діаспори в Криму, економічні, політичні, соціальні відносини двох регіонів.
Багатовікова історія перебування представників цього народу на півострові сповнена світлими й трагічними сторінками. Від дня заснування першої кримської колонії вірменська громада кілька разів зазнавала майже цілковитого знищення та депортації. Але щоразу через певний час вона знову відроджувалася. Перемагає лише той, хто не стомлюється будувати. Цю істину вистраждали вірмени своєю нелегкою історією, знову й знову доводячи її на кримській землі.
Нині на півострові вірмен проживає майже 20 тисяч і чисельність їх продовжує зростати. «Збільшення вірменського населення, розселення в різних районах півострова розширило структуру Вірменського товариства за рахунок регіональних відділень», — розповів його активіст Татевік Саргсян. Сьогодні до складу Кримського вірменського товариства входить 14 регіональних відділень, діяльність яких координує Національна рада кримських вірмен. Вищим керівним органом товариства є національний з’їзд, який скликають кожні чотири роки. Товариство представляє національні інтереси всіх вірмен, що живуть у Криму, а також депортованих звідси в 1944 році та їх нащадків. Основна мета: реалізація, захист громадянських, політичних, економічних, культурних прав та національної гідності кримських вірмен, сприяння громадянській злагоді й консолідації усіх народів Криму. Відомі своєю активністю культурно-етнографічний центр «Луйс», популярна газета «Голуб Масіса» — гідний спадкоємець однойменного журналу Г. Айвазовського, передачі вірменською мовою на Кримському радіо й телебаченні. Значну фінансову допомогу кримській вірменській громаді надає Республіканський комітет Криму у справах національностей й депортованих громадян. У Сімферополі, Судаку, Ялті, Алушті, Євпаторії, Феодосії діють вірменські недільні школи, які мають чудові бібліотеки. Уже п’ять років у сімферопольських школах № 33 й № 41 працюють зведені класи вірменської мови. Навіть діти добре знають, що благодатна земля Тавриди була одним із перших осередків вірменської колонізації.
Упродовж багатьох віків разом з іншими народами свій неповторний внесок у розвиток матеріальної й духовної культури півострова робили й кримські вірмени, які пережили на цій землі нескінченні нашестя, криваву різню 1475 року та дві депортації — 1778 і 1944 років. А перші зв’язки вірмен із Таврикою відносять до часів Тиграна Великого (І ст. до н. е.), родича й союзника Мітрідата VІ Євпатора. Поширюються наукові дослідження культурного спадку кримських вірмен, друкуються книжки й монографії. Нещодавно в Сімферополі освячено нову вірменську церкву Святого Якова, збудовану на кошти меценатів. У центрі міста відкрито пам’ятник братам Айвазовським. Створено громадські організації: Союз вірменських художників Криму й Лігу вірменських жінок.
Кримська вірменська діаспора тісно й по-добросусідськи дружить з усіма національними громадами півострова, часто проводить виставки картин й скульптур, розважальні вечори, дні «Святого Хреста» й «Вардавар». Дієвістю відзначаються зв’язки і з історичною батьківщиною, вірменською діаспорою в інших державах світу, з вірменськими громадами в Україні. Значну допомогу в цьому надає Посольство Республіки Вірменія в Києві.
Крим.