Усі райони Сумщини вивели степових велетів у загінки. Відвойовувати хліб у негоди їм доводиться мало не з боєм. Через високу вологість обмолочено тільки половину ранніх зернових, скошених з 20 тисяч гектарів. Середня врожайність — 27,6 центнера на круг.

А погоді-каверзниці ніби й діла немає до людських переживань і тривог. Знай собі зі зловтіхою ятрить селянське серце своїми диявольськими викрутасами: то частує землеробів майже тропічними зливами, то заплутує стигле збіжжя вітрами-крутовіями.

— Душа заходиться від болю через витівки цієї капосниці, — невесело зітхає радник голови Сумської облдержадміністрації з аграрних питань Віталій Мірошник. — Весною пестила, мов наречена, а тепер каверзує лютіше за свекруху. Затримавши жнива на добрих два тижні, негода не просто сплутала всі карти, а намагається поставити під загрозу майбутній урожай.

А попрацювали на нього нинішньої весни сумські хлібороби, либонь, як ніколи. Своєчасно підсіяли слабку озимину, в зазначені строки посіяли ярі та підживили їх, та ще й повернули у сівооборот більш як 80 тисяч гектарів — третину із зазначених у попередні роки «цілинних» земель. Окрилені успіхом, після весняно-польових робіт з ентузіазмом взялися доладовувати жнивну техніку. Якщо взяти до уваги, що близько 80 відсотків наявних в області комбайнів та жаток уже відпрацювали у загонах майже по два амортизаційні терміни, поставити їх на ноги, чи то пак на колеса, — рівнозначно подвигу. Та сумчанам не звикати: всім миром упоралися і з цією проблемою. За розпорядженням керівництва області до виготовлення запчастин долучилися навіть кілька місцевих машинобудівних заводів. По-стахановськи спрацювала також більшість районних служб автотехсервісу. На відміну від попередніх років не залишилися нині селяни сам на сам і з проблемою безперебійного забезпечення жнив паливно-мастильними матеріалами. Цього року кожна райдержадміністрація виділила на закупівлю матеріально-технічних ресурсів майже третину потрібної суми. За цю позику господарства розраховуватимуться продовольчим зерном майбутнього врожаю, яке, в свою чергу, буде використано для власних потреб.

За попередніми підрахунками, хлібороби Сумщини планували зібрати з цьогорічної ниви 1,3 мільйона тонн збіжжя, що на 500 тисяч більше проти минулорічного. Питома вага продовольчого зерна у цьому добірному караваї мала становити 40 відсотків. Та, схоже, примхлива погода всерйоз задумала звести нанівець титанічні зусилля своїх одвічних опонентів.

— Ми були готові до чергової підніжки з її боку, тому заздалегідь подбали про кругову оборону, — запевнив Віталій Мірошник.

Сказане підкріплюється переконливими аргументами. Щоб не розпорошувати сил і звести втрати хліба до мінімуму, нинішнього літа всю зернозбиральну техніку в господарствах області сконцентровано, так би мовити, в одному кулаці. Збирають зернові роздільним методом механізованими загонами. Під боком у кожного з них «швидка допомога» — пересувна майстерня, укомплектована спеціалістами найвищої кваліфікації, спроможними усунути найскладніші поломки. Завчасно подбали сумчани також про скорочення тривалості жнив. Упоратися з ними впродовж щонайменше трьох тижнів їм допоможуть 445 сучасних комбайнів, орендованих на період косовиці й у місцевих комерційних структур, і у південних регіонів України.

Сумська область.