Урожаю знову загрожує подорожчання солярки
На паливному ринку знову блукає примара подорожчання пального. Спочатку інформагентства зарясніли повідомленнями про те, що нафтотрейдери ведуть між собою неофіційні переговори щодо можливого підвищення цін на нафтопродукти. Потім про подорожчання сировини для НПЗ і необхідність перегляду цін заговорили виробники. Поки що цінники на більшості заправок слухняно повідомляють про те, що бензин популярної у водіїв марки А-95, як і раніше, коштує, як і обумовлено угодою уряду і нафтових компаній від 4 червня, 2 гривні 90 копійок за літр. Певна річ, не дорожчають і нижчі марки бензину.
Потребу відійти від неринкових механізмів фіксації виробники мотивують сформованою ціновою ситуацією на світових ринках. Кардинальних змін у бік здешевлення нафтопродуктів там не передбачається. Тому, мов, і зростання внутрішніх цін навряд чи вдасться уникнути. Дорожчає сировина, повинна дорожчати і продукція, а адміністративні стримування, мовляв, тільки дестабілізують ситуацію на НПЗ. Питання, наскільки значним буде подорожчання.
Наприкінці весни багато хто із аналітиків прогнозував зростання цін до серпня-вересня на 20—25 відсотків квітневого рівня, однак темпи реального подорожчання вже трохи обігнали прогнозовані. З досвіду минулих років у серпні-вересні щорічно повзуть угору ціни на нафтопродукти, що спричинено значним підвищенням попиту у зв’язку з початком активних сільськогосподарських робіт. Логіка природних нафтових монополій зрозуміла. У жнива селянин почне викручуватися із усіх сил, щоб зібрати врожай, не залишити хліб на полях. А, отже, купить солярку за будь-якою ціною. До чого це призведе — зрозуміти нескладно.
Ціни на хлібні культури нині високі, бо три мільйони тонн зерна, які планується придбати за заставними цінами до державних і регіональних засіків із очікуваного 35-мільйонного короваю, навряд чи зможуть стримати ціновий обвал. До того ж нерідко поле засівали під товарні кредити, і віддавати їх зерном потрібно сьогодні. Тому селяни змушені віддавати зібраний хліб практично під диктовку зернотрейдерів. А той і без того невеликий прибуток, що їм залишається, тане від збільшених виплат за ПММ, як шагренева шкіра...
Та і для населення від такого складного становища хліб дешевшим не стане. Де це в Україні бачено, щоб олігархи думали про купівельну спроможність своїх співгромадян! Вони посилатимуться на власні витрати, загальне подорожчання продовольства, якого не уникнути в умовах тарифних обкладань імпорту, і загалом — інфляцію. Одне слово, для простих громадян абстрактне зростання цін на ПММ десь у Жмеринці обернеться значним полегшенням сімейного гаманця.
Утім, рік президентських виборів особливий. Споживачеві можна сподіватися, що в бензиновому питанні щодо ціни останнє слово залишиться за адміністративним впливом, а нафтові компанії будуть закликані до порядку. Антимонопольний комітет уже осудливо висловився про неофіційну змову нафтотрейдерів. У заяві АМК йдеться, що такі дії не тільки не мають під собою економічного обґрунтування, а й є злочинними для людей і економіки. Навіть найменше зростання цін на нафтопродукти боляче вдарить по споживачах, особливо зважаючи, що вартість нафтопродуктів закладено в ціну практично всіх без винятку товарів. «І це тоді, коли на полях набирають обертів жнива, а на політичній арені — розгортається виборча кампанія!», — заявляють в АМК.