Учора на кладовищах Димитрова, Родинського, Красноармійська та Добропілля поховали гірників шахти «Краснолиманська», які загинули внаслідок підземного вибуху.
Урядова комісія вже визначилася з матеріальною допомогою для родин гірників: розмір компенсацій залежить від стажу роботи і становить від 83 до 226 тисяч гривень. Звісно, гроші чи ордери на квартири є слабкою втіхою для сімей, які втратили не просто годувальників, а батьків, синів, братів. Чого вартий тільки той факт, що з тієї фатальної зміни своїх батьків удома не дочекалося відразу 38 дітей! Приміром, у сім’ї молодого гірника Євгена Грабовського донька з’явилася на світ за три дні до аварії і тата так і не встигла побачити. На згадку про нього залишиться тільки ім’я Євгенія, яким вирішили назвати дівчинку.
Наймолодшому з гірників виповнилося лише 21, а найстарший не дожив до 50. Тому можна зрозуміти розпач людей похилого віку, які більше доби юрмилися на подвір’ї шахти, сподіваючись на обнадійливу звістку про долю синів. Не судилось. І перегодя родичів чекала ще тяжча місія: розпізнати тіла своїх близьких, які гірничорятувальники підняли на-гора. 20 потерпілих із 31 вдалося впізнати безпосередньо на місці. Інші родичі зажадали відповідної експертизи, і на день похорону одного з шахтарів так і не вдалося впізнати.
А про долю ще п’яти гірників досі взагалі нічого не відомо. Неймовірно складні умови під землею — висока температура, руйнування та задимленість виробок — не дали змоги рятувальникам вести пошуки. За таких умов шанси на порятунок заручників гарячого підземелля ставали дедалі примарнішими. Однак уголос ніхто так і не наважувався підсумувати остаточну цифру втрат — 36 людських душ.
Крім урядової, на шахті також працює експертна комісія на чолі з директором МакНДІ Олександром Брюхановим, яка з’ясовує причини підземного вибуху. Про якісь висновки фахівців говорити завчасно, та версію про вибухові роботи, що спровокували трагедію, вже офіційно спростував голова урядової комісії віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв. На той момент під землею не велися ні вибухові, ні ремонтні, ні видобувні роботи, а вибух стався якраз під час перезмінки. Цим, зрештою, і пояснюється така велика кількість потерпілих. Із 48 гірників тільки ті 12, які були на солідній відстані від епіцентру, отримали шанс на порятунок і змогли вийти на поверхню самостійно. Однак одного з них — 32-річного Олексія Сергієнка — таки догнала вибухова хвиля. Молодий гірник госпіталізований з переломом ноги та струсом мозку. Решта одинадцять мають підстави вважати себе народженими в сорочках.
Роботи під землею тривають, і тільки після доступу безпосередньо до місця, де стався вибух, з’являться підстави говорити про його причини більш-менш впевнено. Поки що є припущення про раптовий викид метану. Утім, оті гірники, яких на кладовищах навколишніх міст опустили на останній горизонт, глибиною всього два метри, про справжню причину підземної драми вже не дізнаються. Як і ті п’ятеро, доля яких досі невідома.
Донецьк.
