Наступного року Львів відзначатиме 750-літній ювілей. Цю дату святкуватимуть на державному рівні, адже йдеться про столицю Західної України, наголосив у розмові з кореспондентом «Голосу України» міський голова Любомир Буняк.
— Любомире Костянтиновичу, як відомо, ювілейні дати — традиційний привід для оновлення міст. Що зміниться в нашому древньому Львові?
— Святкування відбудеться не лише в рамках міста чи регіону. Це подія загальнодержавного значення. Верховна Рада ухвалила рішення про виділення 114 мільйонів гривень, які будуть витрачені передусім на збереження історичного середовища, архітектурних ансамблів, котрі охороняються ЮНЕСКО. А міська влада зробить все для збереження архітектури, поліпшення стану доріг. У комунальній сфері поліпшиться тепло- і водопостачання. Воно має бути таким, як це личить європейському місту. Сьогодні львівські трамваї — це музейні експонати, і вони потребують заміни. Ми б хотіли перекласти трамвайні колії, зробити їх безшумними, щоб вібрація не руйнувала місто.
— Чи складено вже програму конкретних дій стосовно оновлення обличчя міста, реконструкції конкретних об’єктів? Яку участь у підготовці до ювілею візьмуть самі львів’яни, зокрема підприємці?
— Ми знаємо найважливіші напрями робіт великого масштабу. Цього року плануємо завершити ремонт вулиці Дорошенка, оновити фасади на центральних вулицях. Згодом завершимо реконструкцію палаців Потоцьких і Бандінеллі. Кошти виділятимуть і з міського бюджету, який цьогоріч, можливо, буде й перевиконано. Традиційно допоможуть місту промисловці та підприємці. День міста ми зазвичай святкуємо на їхні кошти, не витрачаючи жодної копійки з бюджету.
Але окрім суто господарської, підготовка до ювілею має й гуманітарний аспект. Європейське місто розпочинається із вчинку окремої людини. Я цьому надаю великого значення і прошу наших вчителів виховувати у дітей любов до Львова. Я гадаю, що львів’яни повинні показати всій Україні, як треба будувати Українську державу. Ми були в авангарді руйнування Радянського Союзу, але відомо, що руйнувати завжди легше, аніж будувати. Маємо творити не лише матеріальне, а й духовне — на засадах добра, справедливості, рівності перед законом, злагоди. Місто стане європейським тоді, коли рівень свідомості громадян буде високоцивілізованим. Наприклад, учора я був у Шевченківському гаю, і мені стало трохи соромно за нас, галичан. Помітив, що дехто вважає: випивши пиво, пляшку можна кинути в озеро. Місто — це насамперед люди, бо його красу творить не тільки архітектура, а й культура громадян. Про це треба постійно пам’ятати і говорити.
— Остання перед літніми канікулами сесія була на диво толерантною, діловою. Хоча «грозові розряди» ще не вщухли — ініціатори референдуму з проголошення недовіри міському голові не склали зброї...
— Мені здається, що в місті іншою стала ідеологія та атмосфера попри спрямовані на дестабілізацію потуги деяких осіб. Я не звертаю на це уваги. Хотів би повернути довіру громади Львова до влади. Влада має бути народною і діяти в інтересах громади.
— На цій позитивній ноті, Любомире Костянтиновичу, ми поки що завершимо розмову, зичимо всім львів’янам любові до рідного міста, бажання засукати рукава і долучитися до великої толоки.
Львів.
