Зачарована «Десна»,або Як один чоловік, не маючи ні земельного,ні майнового паю, зумів перебрати на користь свого приватного підприємства землю і майно селян великого господарства

Микола Т. прийшов у СТОВ «Десна» безземельним: не мав ні майнового, ні земельного паю. За укладеною угодою найнявся на роботу виконавчим директором. А через два роки у селі з’явилося нове приватно-орендне сільгосппідприємство «Дружелюбівське». Створив його Т. Селяни не приховували здивування: статутний фонд нового «колгоспу», так дехто називає ПОСП «Дружелюбівське», становив аж... 100 гривень (названу цифру підтвердив у розмові юрисконсульт СТОВ «Десна» Павло Катрич). «Хто ж до такого на роботу піде?..» — казали одні. «Багач з копійкою в кишені», — кепкували інші. Дружелюбівці й гадки не мали, що саме він, Т., зуміє їх так зачарувати, що передадуть новому господарю і свою земельку, і своє майно.

«Бідні» сто гривень, з якого починалося «Дружелюбівське», невдовзі знайшли істотне підкріплення. Селяни й оком не встигли моргнути, як майно «Десни» на суму 1 мільйон 250 тисяч гривень перейшло до новоствореного господарства. Юрисконсульт Катрич стверджує, що зроблено це було без згоди власників паїв. А як таке могло статися, ліпше запитати у Т. та його виконавчого директора. Він, а точніше вона, працювала економістом у «Десні», тому, кажуть, добре знала, де що лежить. З укладенням відповідного договору передачі майна не було особливих проблем.

У нове господарство з «Десни» перейшли майже всі головні спеціалісти. Так само зробила і більшість селян. Здавалося б, нічого особливого: трудівники вільні самі обирати власника. Зумів «зачарувати» — працюйте разом на здоров’я, добра наживайте. Якби ж то так...

На прийомі у голови облдержадміністрації члени дружелюбівської делегації навперебій твердили (дехто зі сльозами на очах), що їх Т. ошукав. На підтвердження наводили приклади. Скажімо, приходиш до комори отримувати зерно, а тобі кажуть: підпишеш угоду про перехід у нове господарство — отримаєш зерно. Називали конкретні прізвища тих, з ким саме так поступали. Усе це виклали на папері у скарзі, переданій керівнику області. Хоча важко повірити у те, що всі 400 (!) трудівників, а саме стільки колишніх «деснянців» поповнили нове господарство, дали себе обвести навколо пальця.

Співвласником «Десни» було МПП «Колос». Ті, хто трудився в цьому підприємстві, також нарікають на неправомірні, за їхніми словами, дії Т. Посилаються на конкретні факти і приклади. Зокрема кажуть, що в нове господарство передано лише активи «Десни», а пасиви, тобто борги, залишилися у СТОВ. Тому «зачарована» «Десна» доведена до банкрутства. Саме цього добивався Т., переконані представники колись дружної і згуртованої селянської родини Дружелюбівки. «Неспроста у нашого села така назва...»

А слідчі хто?..

Як каже керівник СТОВ «Десна» Віктор Лановик, селяни сподівалися, що розплутати хитромудрі схеми Т. їм допоможуть правоохоронці. Віра в це з’явилася тоді, коли працівники Калинівського райвідділу міліції порушили проти Т. кримінальну справу. Йому інкримінували, зокрема, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем та доведення господарства до банкрутства. Щоправда, розслідування, за яке активно взялися міліціонери, з часом чомусь спустили на гальмах. Минає місяць за місяцем, а в райвідділі повторюють одне й те саме: триває розслідування.

Тому дружелюбівці змушені були звернутися до обласної міліції. Але там почали міняти слідчих: розпочинав справу один, потім її передали іншому. Одне слово, нема результату дотепер.

— Звісно, ніхто не має права втручатися у дії правоохоронців, — каже В. Лановик. — Але як же можна мовчати, коли Т. відверто нехтує їхніми приписами: продає навіть те майно, на яке накладено арешт? А слідчі того ніби й не помічають...

У Миколи Т. своя думка з приводу цієї ситуації. СТОВ «Десна» для нас — учорашній день, каже він. Там нема уже жодного договору на оренду земельного чи майнового паю. Хіба може таке господарство претендувати на майно? Я навіть не знаю його нинішньої юридичної адреси, бо контора СТОВ перейшла до нас.

За його словами, скаржитися дехто із дружелюбівців почав десь із серпня минулого року. До того часу нове господарство «Дружелюбівське» (його створено у травні 2003 року) мало свій статус і спиналося на ноги. Т. підтверджує: його звинувачували у тому, що нібито примушував людей переходити у новостворене підприємство. Але ж, каже, хіба можна когось силою заставити?..

Натомість новий господар пишається, що йому вдалося зберегти цілісний майновий комплекс. Каже, що виплачує людям зарплату. Вона не така, як того хотілося б, але що краще будемо працювати, то більше будемо мати. На паї в минулому році, за словами керівника, видано по три центнери зерна, 50 кілограмів цукру, десять — круп. Знову-таки небагато, але ж людей не обділили.

У своїх діях Т. не бачить порушень. Ну що в тому поганого, що створив нове підприємство? Чи в тому, що люди перейшли працювати до нього?..

Вінницька область.