Понад п’ять років тому холдингова компанія «Київміськбуд» розпочала експеримент із залучення коштів населення в інвестування житлового будівництва. Спершу це робила на основі указу глави держави, а пізніше — і відповідного закону та доповнень до нього. Сьогодні відомий експеримент набув поширення не лише в столиці України, а й у Дніпропетровську, Полтаві, Вінниці, інших містах України.

Що позитивного набуто у рекламованій справі та яка її перспектива? Саме про це йшлося на засіданні наглядової ради з моніторингу експерименту в житловому будівництві на базі ХК «Київміськбуд», в якому взяли участь представники багатьох державних установ та громадських організацій, зокрема Держбуду, Мінфіну, Мінекономіки, Пенсійного фонду, ДПА, Фонду соціального страхування України, КМДА, профспілки працівників галузі, ЗМІ.

Голова наглядової ради, заступник глави адміністрації Президента України Павло Гайдуцький зауважив, що будівельний комплекс, який очолює Володимир Поляченко, протягом останніх років став не лише лідером, а й фаворитом у справі зведення житла, об’єктів соціально-побутового призначення. Якщо раніше іноземці, які мали намір вкладати кошти, приміром, у торговельні комплекси, лише приглядалися до київських будівельників, то нині вони плідно працюють з ними. Свідчення цього — міні- та супермаркети, зведені на замовлення інвесторів, реконструкція найбільшого в країні універмагу «Україна».

— Експеримент, який ми розпочали, — сказав президент ХК «Київміськбуд» Володимир Поляченко, — допоміг врятувати багатотисячний колектив від розпаду, відкрити сотні нових робочих місць. І тим, що нині у нас працює 40 тисяч виробничників із середньою заробітною платою 975 гривень на місяць, ми завдячуємо нашому головному інвестору — населенню. За його кошти зводимо 95 відсотків житла. Радує, що в людей зростає довіра до цієї важливої справи. До того ж у соціально-активної частини населення — осіб від 18 до 55 років. Цього року, наприклад, населення інвестувало на 17 млн. грн. більше, ніж торік. Загалом залучено 238 млн. грн., а вкладено у будівництво за рахунок внеску банку «Аркада» на 60 млн. грн. більше.

Позитивна динаміка спостерігається і в збільшенні кількості учасників пенсійних та дитячих фондів банківського управління, відкритих в уповноважених банках. Понад 27 тис. осіб за пенсійною програмою інвестували будівельний комплекс більш як на 45 млн. грн. (у середньому кожен вніс трохи більше 1600 грн.). Молоді віком до 25 років тут майже немає, а ті, кому від 40 до 55 і більше. Основна маса фонду — люди з незначними статками (понад 80 відсотків); внесок цих 22 тисяч громадян до загальної суми — 4 відсотки.

Те, що люди одержують додаткову пенсію (в середньому 300 грн.), річ, звичайно, хороша. Але тут, як кажуть, рекламістам-міськбудівцям й аркадівцям ще працювати і працювати, бо кількість осіб, яким фонд нараховує так звані строкові пенсійні виплати, — 627, а тих, кому довічні — аж 49. І хоч у 2004 році кількість учасників пенсійної програми зросла вдвічі порівняно з попереднім, для тримільйонного міста ці цифри, погодьтеся, — крапля у морі. Та найцікавіше, що більшість з «ощасливлених» пенсіонерів — не кияни.

Схожа картина і в дитячому фонді банківського управління, де всього 524 учасники, половина з яких внесли до тисячі гривень кожен. А тих, хто вклав понад 10 тис. грн., лише 5 відсотків.

Ця невесела картина — від нашої бідності, постійного зростання цін на товари та послуги, непосильного кредитного тягара. Тому й дорожчають квартири і стоять місяцями невикуплені (особливо трикімнатні), зведені ХК «Київміськбуд», тому й триває загальний спад інвестицій до цієї компанії. А як може бути інакше, коли тільки арматура і металопрокат, без чого не можна звести будинок, останнім часом подорожчали в 1,6—1,26 разу? Нині за квадратний метр житлоплощі у кредит доводиться платити по півтори — дві з половиною тисячі гривень, а починали з 300—400 гривень за метр. «Київміськбуд» поки що не підвищує вартості свого житла лише тому, що закупив велику партію металу на «Запоріжсталі» ще до її приватизації.

Та, попри все, експеримент із залучення коштів населення в будівництво триватиме й надалі, бо кращого інвестора, ніж власний народ, немає. Тому чимало промовців, котрі взяли участь у роботі наглядової ради, зокрема, голова правління АКБ «Аркада» Костянтин Паливода, секретар названої ради Василь Кравченко та інші, пропонували грунтовніше вивчити та запозичити чилійський досвід у цій справі, на державному рівні дбати про підвищення купівельної спроможності пересічних громадян, стежити й контролювати роботу будь-яких фондів, котрі нерідко стають звичайними МММ.