Кожна господарка знає, що курка — не риба — в морі не плаває.
Між тим, купуючи курячі стегенця, український споживач одержує на додачу ще й заморожену водичку — грамів так із 200 в одному кілограмі. Множимо мільйони тонн щорічного завезення у країну цього продукту на 13 незалежних років життя (за радянського часу стегенця і не снилися) і висновок напрошується сам собою: покупцеві — водичку за ціною 10,5 гривні за кілограм, а мафіозним курятникам —мільйони гривеньок до їх бездонної кишені. І от що дивно: такий стан зі стегенцями повсюди — від Києва до Жмеринки і далі. Але кажуть, що в більш-менш великих містах України є комітети із захисту прав споживача. А в Києві ще й вище начальство працює, однак усі, пардон, немов незрячі...
Оскільки до Києва далеко, поцікавилася в місцевих торговців цим питанням. І мені, за умови нерозголошення імен, відкрили «страшну таємницю», мовляв, на якомусь там етапі хоч українські, хоч «стегенця Буша» заливають водою і — до морозильної камери. Результат хоч і навіч, та не відколупуватимеш же з годину лід від «псіси». Може, запропонувати це дійство тим, хто на кордоні перевіряє якість цього нем’яса, а в крайньому разі оптовикам?
Кривий Ріг.
