Учора в Києві відбулися українсько-румунські консультації, темою яких було відновлення на території України суднохідного каналу Дунай—Чорне море. Румунія виступає проти спорудження цього каналу, мотивуючи це тим, що будівельні роботи у гирлі Дунаю порушать екологічний баланс регіону. Однак українські урядовці наводять інші причини занепокоєння румунів. Нині Румунія володіє трьома суднохідними каналами з Дунаю до Чорного моря, утримуючи в такий спосіб монополію на дунайських воротах у Чорне море. Україна, незважаючи на те, що її територією пролягає найбільш глибоководний рукав Дунаю — Кілійський, суднохідних каналів не має. Отож моряки з таких українських придунайських морських портів, як Рені, Ізмаїл, Кілія та Усть-Дунайськ, змушені виходити в море через Румунію, сплачуючи за прохід мито.
Напередодні консультацій заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик на засіданні прес-клубу заявив: «Нині для того, щоб українське тоннажне судно з порту Вилкове потрапило у Чорне море, воно має близько ста кілометрів підніматися вверх Дунаєм. Потім ще близько ста двадцяти кілометрів йти румунською частиною Дунаю і тільки тоді вийти у Чорне море». Таку ситуацію Олександр Моцик слушно назвав «нелогічною».
А стосовно екологічного балансу в Дунайському заповіднику, то урядовці твердять, що на державному рівні було проведено екологічну експертизу, за результатами якої гирло Бистре було обране для відновлення глибоководного суднохідного ходу. «Ми турбуємося про те, щоб під час відновлення каналу не було завдано шкоди довкіллю», — зазначив пан Моцик.
Присутній на засіданні прес-клубу заступник міністра транспорту України Валентин Касапчук зазначив, що перший етап робіт з відновлення суднохідного ходу Дунай — Чорне море заплановано завершити до Дня незалежності.