Сиваш (Гниле море) — мілководна затока в західній частини Азовського моря, біля берегів Криму і Херсонської області. Від моря відокремлена косою Арабатська стрілка...
Так лаконічно сказано про Сиваш у Географічній енциклопедії України. Насправді не вистачить слів, щоб передати красу цих просторів: солоне повітря, солончаки і мілководдя... Вражає велика кількість птахів — чайок, бакланів, крячків, куликів, дрібних і великих хижаків. Вони займають острови, урвища, кожен клаптик землі і води...
Уже кілька років наукові установи України, за підтримки Wetlands Іnternatіonal (міжнародної організації, місія якої — збереження і відновлення водно-болотних угідь на планеті), комплексно вивчають флору і фауну Сиваша, щоб з’ясувати їх екологічний стан.
Був рай для птахів і риб...
Наш співрозмовник — працівник НДІ біорізноманіття Мелітопольського педуніверситету, керівник експедиції гідробіологів кандидат біологічних наук Віктор ДЕМЧЕНКО.
— З чим пов’язані дослідження флори і фауни Сиваша?
— Сиваш — дуже цінна територія півдня України. Це унікальний край для мігруючих птахів. Важливий він і для нагулу й нересту промислових видів риб (піленгаса, глоси, бичків). Крім того, в кожній групі рослин і тварин є види, які рідкісні або зустрічаються тільки на Сиваші. Чимало з них занесено до Червоної книги України та Європи, а останнім часом стали рідкісними або зникли зовсім. А деякі зустрічаються вперше.
— Йдеться про комплексне вивчення екологічної проблеми регіону?
— Авжеж, тому що комплексно вивчали Сиваш лише в середині минулого століття — Інститут гідробіології НАН України. Сьогодні є тільки уривчасті відомості про сучасний стан водойми.
— Які методи використовували для досягнення поставлених завдань?
— Гідробіологічні, іхтіологічні й гідрохімічні. Ми спробували оцінити видове розмаїття всіх гідробіонтів Сиваша. Після того, як порівняємо ці результати з попередніми, зможемо видати рекомендації з управління цією величезною водоймою.
— Чи можна зараз зробити попередні висновки?
— Скажу, як іхтіолог: Сиваш втрачає свій рибний потенціал. Якщо в середині минулого століття тільки в північній частині (центральна і південна були занадто солоними) Сиваша виловлювали майже 150 тонн рибної продукції, то в усій акваторії в 2002 році набрали трохи більш як 24 тонни. І тенденції до збільшення не спостерігається. Причин такої ситуації безліч: деякі з них пов’язані зі зміною гідроекологічної ситуації на Сиваші, неконтрольованим (браконьєрським) виловом, невідтворюваністю водних ресурсів.
— А що показують контрольні вилови риби в Сиваші?
— На жаль, непродумана діяльність людей зачепила не лише Дніпро, Дунай, Молочний лиман, а й Сиваш. Тут людина, змінюючи природу і роблячи благо одним, даючи їм прісну воду, мало думала про Сиваш. Перекидаючи воду з Дніпра у степовий Крим, її надлишок потрібно було кудись подіти. Найпростіше рішення — організувати скидання в Сиваш. Хоча ці скидання сьогодні ніхто не контролює.
Раніше вода була дешева, і користувачі (місцеві колгоспи) без проблем могли скидати її в Сиваш. Сьогодні вона стала дорогою, і її потрібно заощаджувати. Тож картина така: шість років тому Сиваш значно опріснився, а нині навпаки — відбувається його засолення. Тому визначальним чинником рибопродуктивності східного Сиваша є засоленість його води. І вона постійно змінюється! До найсерйозніших екологічних проблем Сиваша зараховують зміну гідрологічного режиму, скидання забруднених чи прісних вод, руйнування наземних природних систем (підтоплення, вторинне засолення ґрунтів), а також полювання, несанкціонований вилов риби і чинник неспокою в період гніздування.
Унікальну екосистему — національному парку
Ситуацію, що склалася, ми також попросили прокоментувати завідувача відділу моніторингу хребетних тварин Інституту зоології НАН України кандидата біологічних наук Василя КОСТЮШИНА.
— Які з перелічених проблем найбільш актуальні сьогодні для Сиваша?
— Одним із ключових питань є підтримання оптимальної солоності Сиваша, що має забезпечити збереження біологічного розмаїття й економічні вигоди. Відсутність мережі територій навколо Сиваша і на його акваторії, які охороняються, також серйозно позначається на усьому комплексі проблем. Без цього тут і далі процвітатимуть браконьєрство й надмірне полювання. Особливо це небезпечно з розвитком комерційного полювання, котре організують для іноземних громадян.
— Відомо, що Сиваш для відпочинку і годівлі птахів має світове значення. Скільки приблизно птахів зупиняється на ньому в період міграцій?
— Точну цифру назвати неможливо. Наприклад, у серпні 1998 року проводився міжнародний облік птахів, і впродовж 10 днів їх налічили майже 1 мільйон 400 тисяч. Тож тільки за один сезон мігрують через Сиваш не менш як 3—5 мільйонів птахів, а може, й більше. Сиваш —дуже важлива водойма для відпочинку і нагулу птахів на шляху від африканських зимівель до місць гніздування на півночі Євразії. З огляду на це Сиваш є водно-болотним угіддям світового значення.
— Чи загроза зміни або зникнення унікальних сиваських ландшафтів, рослинного і тваринного світу?
— Авжеж. Наприклад, я чув, що є плани будівництва автодороги Генічеськ — Керч через Арабатську стрілку. Коли це так, то унікальна 117-кілометрова коса з рідкісною флорою і фауною буде знищена, особливо якщо врахувати, що після будівництва автодороги почнеться бурхливе будівництво будинків відпочинку, пансіонатів тощо.
— Ваші рекомендації для збереження ландшафтного і біологічного розмаїття Сиваша.
— Насамперед потрібно перейти до інтегрованого управління Сивашом. Його головною метою має бути і забезпечення сталого, довгострокового використання ресурсів Сиваша, і збереження його біологічного та ландшафтного розмаїття. Крім цього, потрібна екологізація сільського, рибного і мисливського господарств, туризму в регіоні: мінімізація використання добрив і отрутохімікатів (з економічних причин нині воно мінімальне, але може різко зрости разом з піднесенням економіки), науково обґрунтовані ліміти на добування тварин і виловлення риби і суворий контроль за тим, щоб їх не перевищували. Окреме питання — промислове і побутове забруднення Сиваша, вирішити яке доволі непросто.
Необхідно також створювати нові території, які охороняються, наприклад, національний парк у кримській частини Сиваша. І одним із пріоритетних напрямів є екологічна освіта.
