ВУЗИ НА РИНКУ

Зміни ініційовано народними депутатами України, членами Комітету з питань науки і освіти і підготовлено з урахуванням сучасних проблем розвитку сфери вищої освіти, міжнародного досвіду, пропозицій Міносвіти, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, науково-дослідних центрів, регіональних рад ректорів вищих навчальних закладів, громадських організацій. Парламентом було на практиці реалізовано державно-громадський принцип управління в державі, комплексний науково-методологічний підхід до вдосконалення законодавства в галузі вищої освіти. Адже життєдіяльність університетів нині регулюється більш як двомастами законами. Серед них є багато таких, які шкодять вузам. Напередодні прийняття закону були проведені парламентські слухання. Їм передували виїзні засідання комітету в Дніпропетровську, Рівному, Національному аграрному університеті. Рекомендації парламентських слухань «Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні» затверджено постановою Верховної Ради за № 1755 від 4 червня 2004 року.

Отже, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти)» вносяться певні зміни до Бюджетного кодексу України та Земельного кодексу України, законів України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», «Про Державний бюджет України на 2004 рік», «Про електроенергетику», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зміни, що вносяться до статті 51 Бюджетного кодексу України, істотно сприятимуть забезпеченню права громадян на вищу освіту, розвитку автономії й економічної самостійності вищих навчальних закладів України. З введенням у дію законів розпорядникам коштів надається право затвердження та користування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ відповідно до затвердженого розпису Державного бюджету України. Це дасть змогу зекономити вищими навчальними закладами багато часу та майже 2,5 млн. грн. щорічно. Не їздитимуть тепер по кілька разів на рік керівники вузів, головбухи до столиці й марно витрачатимуть час і гроші.

Внесення змін до статей 89 та 90 Бюджетного кодексу України сприятиме поліпшенню фінансування, а саме: дасть можливість здійснювати фінансування вищих навчальних закладів державної і комунальної форм власності з різних бюджетних джерел. Отже, з бюджетів міст, областей відповідні ради зможуть надати допомогу вузам. Особливо, коли йдеться про усунення різних техногенних ситуацій, допомогу студентам, викладачам. Закон приводить Бюджетний кодекс України у відповідність до положень Національної доктрини освіти, вимог стратегії розвитку вищої освіти та інтеграції її до Європейського і світового освітнього простору, врегульовує процеси співпраці вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації із вищими навчальними закладами ІІІ—ІV рівнів акредитації.

З прийняттям відповідних змін до статті 84 Земельного кодексу України забороняється вилучати земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної і комунальної форм власності. На сьогодні це дуже серйозна проблема, тому що на місцях дуже багато зазіхань на земельні ділянки вищих навчальних закладів, бо вони переважно розташовані у престижних місцях, центрі міст.

Внесенням змін до статті 12 Закону України «Про плату за землю» звільняються від плати за землю студентські бази, табори відпочинку та структурні підрозділи вищого навчального закладу, які забезпечують його діяльність. Це знизить фінансовий тиск на бюджети вузів, сприятиме здешевленню путівок для студентів, викладачів вищих навчальних закладів та забезпеченню їх оздоровлення.

Дуже важливим кроком є внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у ньому закладені нові підмурки відносин між освітою і виробництвом. Фактично запроваджено податкову пільгу для підприємств та бізнесменів, котрі витрачають кошти на освіту. Зокрема, кошти підприємств, установ та організацій, які спрямовуватимуться на професійну підготовку або підвищення кваліфікації, не обкладатимуться 30-відсотковим податком на прибуток підприємств. Нині підприємці не зацікавлені у фінансуванні вузів, оплаті навчання студентам. Витрати на навчання, перепідготовку кадрів сьогодні становлять близько 0,3 відсотка всіх витрат на робочу силу. Також не оподатковуватимуться витрати на організацію навчально-виробничої практики учнів професійно-технічних училищ та студентів вищих навчальних закладів. Проте узаконена новація на основі договору зобов’язує випускника після закінчення вищого навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) відпрацювати у платника податку не менш як три роки. Отож цей крок стимулюватиме роботодавців вкладати кошти у підготовку кадрів у вищі навчальні заклади, а ті, в свою чергу, — до поширення виробничої практики на підприємствах, в установах та організаціях. На цей час щорічні витрати вищих навчальних закладів на організацію практик становить понад 60 млн. гривень. Отже, введена норма фактично збільшить фінансування вищої школи.

Змінами до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» вищі навчальні заклади, профтехучилища у випадку споживання ними електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, звільняються від сплати п’ятикратної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величинами, а у випадку перевищення договірної величини потужності — від сплати енергопостачальникам п’ятикратної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду і договірною величиною потужності. Тобто ліквідується пеня за несвоєчасну сплату професійно-технічними та вищими навчальними закладами державної і комунальної форм власності за електроенергію. Адже більшість випадків заборгованості у сплаті за електроенергію виникає саме з вини держави — через несвоєчасне фінансування з державного бюджету. На сьогодні розмір таких штрафів перевищує більш як 80 млн. грн. щорічно.

Логічні зміни до статті 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», що звільняють від процедури проходження тендера на підготовку кадрів вищими навчальними закладами І—ІV рівнів акредитації. Адже такий тендер є абсурдним, оскільки абітурієнти самі обирають вуз, самі визначають свою долю.

Законом вносяться зміни до статті 63 Закону України «Про вищу освіту», якими передбачається надати право відкриття депозитних рахунків в установах банків для вищих навчальних закладів державної та комунальної власності. Навіщо був цей крок? Бо сьогодні левовою часткою у вищій школі — 1,5 млрд. грн. є «платежі майбутніх періодів», тобто авансові платежі студентів за майбутню освіту. Чому б вищим навчальним закладам не покласти ці кошти на депозит у банк і отримати додаткові доходи. Нині чинною редакцією статті 63 Закону України «Про вищу освіту» дозволено вносити кошти на банківський рахунок, але механізми не визначено. Тому є проблема — позабюджетні кошти вищих навчальних закладів фактично перебувають у казначействі і відкрити банківський рахунок неможливо. Тепер законом визначено відповідний порядок відкриття депозитних рахунків в установах банків для вищих навчальних закладів державної і комунальної форм власності через встановлення Міністерством освіти і науки України, Міністерством фінансів України, Національним банком України та Державним казначейством певної процедури. Вища школа отримає додаткове фінансове джерело розвитку.

Також приводяться у відповідність норми Закону України «Про вищу освіту» (ст. 64) до вимог Бюджетного кодексу України. Планування державного замовлення здійснюватиметься за напрямами і спеціальностями, а розміри бюджетних призначень на підготовку наукових і науково-педагогічних працівників через аспірантуру і докторантуру визначатимуться в Законі про Державний бюджет, тобто через головних розпорядників коштів.

Законом вносяться зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», якими звільняється від орендної плати майно вищих та професійно-технічних навчальних закладів державної і комунальної форм власності. Це сприятиме тому, що більше коштів залишатиметься у навчальних закладів, які вони спрямовуватимуть на підтримку технічного стану будівель. Звільнення державних вищих та професійно-технічних навчальних закладів від сплати 50 відсотків орендного збору до Державного бюджету України дасть змогу стабілізувати їх фінансовий стан і надасть можливість хоча б частково розв’язувати фінансово-господарські проблеми.

За оцінками експертів, унаслідок прийняття цього закону вузи щорічно зможуть додатково залучити до своїх бюджетів більш як 470 млн. гривень. Отож введення в дію норм зазначеного Закону дає реальну можливість поліпшити фінансово-економічне становище вищої освіти, соціальне становище викладачів та студентів, дасть можливість ефективніше використовувати наявні фінансові ресурси, додатково залучити для підготовки фахівців кошти підприємств і установ, знизить фінансовий тиск на населення для здобуття вищої освіти, зробити освіту більш доступною для нашої молоді.

Добре, що нам вдалося в Законі України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» відновити пільги щодо обкладання податком на додану вартість видавничої діяльності з наукової, медичної літератури. Особливо наполягає на цьому колектив Львівського національного університету.

Комітетом також напрацьовано низку важливих змін і до чинного базового Закону України «Про вищу освіту». Цей закон пройшов випробування у Верховній Раді першим читанням. Нині його доопрацьовують. Гадаю, що восени і цей закон побачить світ, допоможе вищій освіті впевнено крокувати в завтрашній день.