Народний депутат України Валентин Савицький протягом одного дня двічі перерізав символічну стрічку. Першу — на Олевському заводі електротехнічного фарфору, основна продукція якого — ізолятори для ліній електропередач. Це підприємство майже сто років працювало спершу на вугіллі, потім на мазуті. Нарешті сюди прийшло голубе паливо. В. Савицькому не випадково доручили приємну місію — запалити газ у горні: він багато зробив для того, щоб усі роботи було завершено лише за півроку. Для таких підприємств вартість енергоресурсів має особливе значення, адже питома вага їх у собівартості продукції висока. Перехід на дешевше паливо дасть змогу акціонерному товариству, продукція якого експортується у країни близького і далекого зарубіжжя, використати заощаджені кошти на реконструкцію виробництва. А це — підвищення конкурентоспроможності.
Ще одну стрічку депутат перерізав на шляху, що веде з Олевська до північного кордону нашої держави. Варто нагадати: три десятиліття тому треба було мати велике терпіння, щоб до цього віддаленого райцентру доїхати з Житомира автобусом. З часом з’явилися сучасні дороги, які зробили Олевськ ближчим, — і до Житомира, і до Києва. А от для північної частини району час немовби спинився. Стара розбита дорога перетворювала цей край на «Поліську Камчатку», як назвала його житомирська газета ще років 80 тому. Людям тут і так живеться непросто: суцільні піски, на яких важко щось виростити. На цю несправедливість звернув увагу Валентин Савицький, коли балотувався в народні депутати. А тепер послідовно виконує свою передвиборну програму.
— Як член Народної аграрної партії робитиму все, щоб селянам у цьому депресивному районі жилося краще, — пообіцяв парламентарій, вручаючи шляхобудівникам відзнаки Верховної Ради і НАПУ.
Житомирська область.
