На стикові двох діаметрально протилежних наук —математики і... мистецтва — грунтується винахід вінницького професора Олексія СТАХОВА
63-річний завідувач кафедри економічної кібернетики та інформатики Вінницького державного аграрного університету Олексій Петрович Стахов у 32 роки став доктором технічних наук, у 34 — професором. Автор десяти книг і 400 наукових праць, має 65 зарубіжних патентів на наукові відкриття. Його наукова діяльність стосується проблем
Золотого Перетину і чисел Фібоначчі.
Навколишній світ — від маленьких піщинок до макрокосмосу — не перестає дивувати нас своєю довершеною Гармонією. Осмислити її намагалися мудреці й філософи усіх часів і народів. Формула Золотого Перетину — своєрідний ключ до пізнання Гармонії світу — з’явилася ще в античну епоху. Але вдосконалювати її вчені продовжують донині. На їх думку, такі дослідження нітрохи не втратили своєї актуальності. Їх ставлять в один ряд з відкриттями в математиці, фізиці чи кібернетиці...
Про це довелося почути у виступах на міжнародній науковій конференції «Проблеми Гармонії та Золотого Перетину у природі, науці й мистецтві», що відбулася у Вінниці. Науковці з Росії, Білорусі й України неспроста зібралися у місцевому аграрному університеті — одним із організаторів проведення такого заходу був професор Стахов. Він ознайомив учасників наукового форуму зі своєю новою роботою, що грунтується на стикові математики і... мистецтва і має назву: «Математичне пізнання навколишнього матеріального і духовного світу крізь призму Золотого Перетину».
Фундаментом для пошуку «оптимальних алгоритмів аналого-цифрового перетворення» стали для вченого числа Фібоначчі. Точніше, їх послідовність: кожне наступне число дорівнює сумі двох попередніх. Можете перевірити: 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21... Заглибившись у цю тему, каже професор, я виявив дивовижні прояви цих чисел у природі і мистецтві. Водночас дізнався, що вони, числа Фібоначчі, тісно пов’язані із Золотим Перетином.
За Стаховим, навіть розташування листя на дереві має математичний характер. Суть явища, у ботаніці його називають «філотаксисом», полягає у тому, що листя, гілля чи пелюстки у суцвіттях мають гвинтове або спіралеподібне розміщення. Придивіться уважніше до листя на гілці, воно розташоване на різній висоті уздовж уявної гвинтової лінії. Це — так звана гвинтова симетрія, пояснює професор. Детальніше дослідження явища показує, що числа, які характеризують ці гвинтові лінії, утворюють точну математичну послідовність, про яку згадувалося вище.
— Ви запитаєте, чому так відбувається? — продовжує професор Стахов. — Відповідь дуже проста: саме за такого розміщення листя забезпечується щонайбільший приплив сонячної енергії до рослини. Природа — світ гармонії. Усе, що поза нею, розвиватися не буде.
Така само закономірність, на думку співрозмовника, спостерігається у корзинках квітів, на головці соняшника чи соснових шишках. Коли я проводжу такий експеримент, скажімо, з пелюстками троянди, не можу стриматися, щоб не промовити бодай подумки: «Хто сказав, що математика — суха наука?..»
Щодо мистецтва, то за законами Золотого Перетину, каже професор, створено більшість картин художників епохи Відродження. Такими само є роботи архітекторів, композиторів...
Чи не найбільше Стахов здивував тим, що поєднав згаданий закон гармонії з... анатомією людини. За алгоритмом Золотого Перетину, стверджує професор, функціонують її головні органи. Вчений дивується, чому таку наукову інформацію не вивчають у школах? Чому б не ввести її у підручники? Математичні дисципліни сприймалися б тоді учнями з більшою цікавістю. Зрештою, те саме можна сказати про інші дисципліни — хімію, ботаніку, біологію, астрономію. А література й образотворче мистецтво?..
Відкриття Стахова може мати й практичне застосування. Найперше — у комп’ютерній науці. Вчений переконаний у тому, що проекти нових комп’ютерів, заснованих на кодах Фібоначчі, дадуть можливість істотно підвищити рівень обробки інформації. Зрештою, зросте надійність комп’ютерної техніки. Мало того, можна буде по-новому підійти до розв’язання проблем захисту і зберігання комп’ютерної інформації. Досягти цього можна саме завдяки новій теорії кодування — на матрицях Фібоначчі та новим аналого-цифровим та цифрово-аналоговим перетворенням...
Вінниця.
