Саме такий висновок можна було зробити після прес-конференції в «Інтерфаксі-Україна», де директор фінансової компанії «Кліринговий дім» Сергій Суровцев ділився з журналістами наболілим.
Очолювана ним структура є другим великим акціонером одного з найбільших хімічних підприємств України — черкаського «Азоту»; вона є власником 16 відсотків акцій цього гіганта і разом з компанією нерезидента (12 відсотків) та дрібними акціонерами представляє інтереси блокуючого пакета. А контрольним пакетом акцій — понад 60 відсотків — володіє, як можна дізнатися з інформації щодо випуску облігацій згаданого акціонерного товариства, група харківських компаній. Серед міноритарних інвесторів ВАТ «Азот» є 35 тисяч дрібних акціонерів — фізичних осіб, які придбали акції за пільговою передплатою.
Не знаємо, як великі компаньйони, а дрібні власники акцій (здебільшого це фізичні особи) чекають не дочекаються отих дивідендів. Щоб хоч якось полегшити своє пісне життя-буття. Однак їм, як і більшості, доведеться ще довго їх чекати. Незважаючи на те, що власники контрольного пакета акцій «Азоту» працюють на підприємстві давно, на думку керівника ФК «Кліринговий дім» якихось істотних досягнень у господарській діяльності не досягли. «На сьогоднішній день, — зазначив С. Суровцев, — акціонери не одержали від ВАТ «Азот» жодної копійки дивідендів». Навіть ті невеликі прибутки, які підприємство заробляє, йдуть на погашення збитків минулих років. Хоча загалом справи на хімгіганті, який виготовляє в країні до 40 відсотків селітри, в останні два роки непогані: за словами С. Суровцева, майже 70 відсотків продукції йде на експорт; зростає попит на неї і у вітчизняного споживача. Але в кінці року на дивіденди виділяють копійки. «Ми хочемо одного, — сказав директор ФК «Кліринговий дім», — справедливо розподіляти прибутки».
Торік, маючи оборот 1,24 мільярда гривень, підприємство одержало 900 тисяч гривень прибутків. Парадокс у тому, щo 2003 року доходи «Азоту» порівняно з попереднім роком зросли на 60 відсотків, а прибутки зменшилися майже у 10 разів. І це при тому, що підприємство працює на надзвичайно прибутковому ринку мінеральних добрив.
Керівника ФК «Кліринговий дім» змусило вийти на зустріч з представниками ЗМІ те, що правління ВАТ «Азот», вирішивши збільшити статутний фонд на 49,2 відсотка, планує провести додаткову емісію. Задля цього в липні поточного року має намір тричі скликати збори акціонерів (проведення кожних із них коштуватиме, запевняє С. Суровцев, 30—40 тисяч гривень), щоб зареєструвати додаткову емісію. Ініціатором акції є група харківських компаній.
У разі реєстрації додаткової емісії, як запевняє Сергій Суровцев, акції насамперед дрібних власників будуть «розмиті», знецінені, й вони не зможуть впливати на прийняття важливих рішень всередині компанії. Все це роблять для того, запевняють малоімущі інвестори, щоб міноритарні акціонери втратили контроль над блокуючим пакетом підприємства, усунути оту «дрібноту» подалі від управління та контролю за роботою хімічного велета. І щоб замість дивідендів їм ще довго була гарантована дуля з маком. Пакет акцій самого «Клірингового дому» після цього, каже його керівник, зменшиться у півтора разу.
Рішення про внесення змін до статуту АТ (зокрема про реєстрацію емісії), згідно із Законом «Про господарські товариства», приймають 3/4 голосів від кворуму на зборах акціонерів. Зважаючи на те, що ФК «Кліринговий дім» виступає проти цього і братиме участь у всіх зборах акціонерів, групі компаній, які володіють контрольним пакетом акцій, законним шляхом зареєструвати додаткову емісію навряд чи вдасться. Тим паче що проти цього і міноритарні акціонери.
Викупляти свою частку в рамках задуманої емісії, на думку С. Суровцева, немає сенсу з тієї самої причини — акціонери не одержали від ВАТ «Азот» жодної копійки дивідендів. «І хто дасть гарантії, — каже директор ФК «Кліринговий дім», — що нинішнє правління виплачуватиме їх у перспективі?»
— Ми могли б спокійно домовитись, у який спосіб краще залучити кошти для розвитку підприємства, — каже Сергій Геннадійович. — Для цього є чимало інших можливостей із заохочення фінансування проектів розвитку «Азоту». І для цього необов’язково використовувати інструмент додаткового випуску акцій. Адже раніше підприємство з цією метою залучало кредити і вдало випускало облігації. У січні цього року, наприклад, завершено розміщення облігацій на 30 мільйонів гривень. «Азот» міг би розмістити акції і за кордоном, але для цього його діяльність має бути відкритою.
Черговий приклад боротьби з міноритарними акціонерами, як охарактеризували на прес-конференції намір правління ВАТ «Азот» здійснити додаткову емісію, схоже, може зацікавити нове керівництво Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Адже Перший віце-прем’єр міністр Микола Азаров наголосив, представляючи апарату комісії її склад, що одним із головних завдань цієї установи на найближчу перспективу є саме захист прав дрібних акціонерів в Україні.
P. S. Як і передбачалося, збори акціонерів на «Азоті» 9 липня відбулися. На них не допустили, як стверджує Сергій Суровцев, представників Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку та юридичних осіб, які володіють понад 25 відсотками акцій підприємства.
