Вартість квартир у Чернівцях уже наблизилася до київських цін. Двокімнатні «хрущовки» продають по 20—25 тисяч доларів. Причини різні: близькість Європи та бізнесових шляхів, повернення емігрантів, котрі вкладають гроші в нерухомість, наявність буковинців, які потом і кров’ю заробили гроші за кордоном і теж хочуть жити по-людськи. В результаті гуртожитки в районі вулиці Чехова стали ласим шматком. Деякі з них уже скуповують (як доводить наведене звернення), викидаючи з кімнат інвалідів, дітей, пенсіонерів.

Із звернення до депутатів Чернівецької міської ради:

«Ми, мешканці гуртожитку, що на вулиці Білоусова, 15 у Чернівцях, п. п. Андрійчук, Думан, Зарицька, Звенигородська, Кіндінова, Луцюк, Субаш, Татарин, Бабин, Костенюк, які пропрацювали, а деякі з нас і сьогодні трудяться в будівельних організаціях міста, прописані (зареєстровані) і проживаємо у вказаному гуртожитку більш як десять років, просимо вас захистити наші Конституційні права з приводу виселення нас із цього гуртожитку власником гуртожитку — приватним підприємцем М.

На нашу думку, за жодної передачі власності (з 1964 по 2002 роки змінилося чотири власники гуртожитку. — Ред.) не було обумовлено долю мешканців, які в цьому гуртожитку мешкають понад десять років. Новий власник М. оперативно — протягом десяти діб — отримав у виконавчому комітеті Чернівецької міської ради дозвіл на переобладнання гуртожитку під багатоповерховий житловий будинок, майже його закінчив і виселяє нас із гуртожитку без надання іншого житла. На сьогодні в Першотравневому районному суді Чернівців уже прийнято рішення про виселення з гуртожитку п. п. Бабина та Костенюка, це рішення оскаржується в Апеляційному суді Чернівецької області. Три позовні заяви про виселення (п. п. Андрійчук, Думан, Татарин) перебувають у провадженні у Першотравневому районному суді.

Ми вважаємо, що виконавчий комітет Чернівецької міської ради своїм рішенням спровокував конфлікт між нами — мешканцями гуртожитку і новим власником. А саме: коли надавався дозвіл на реконструкцію вказаного гуртожитку, виконавчий комітет Чернівецької міської ради умисно не зобов’язав власника провести відселення нас на момент проведення реконструкції (це рішення виконкому оскаржується в Шевченківському районному суді Чернівців).

Серед нас є хворі, самотні люди, інваліди, діти, акціонери ВАТ «Чернівцібуд», тому просимо вас захистити наші Конституційні права і в зв’язку з тим, що виконавчий комітет Чернівецької міської ради дозволив робити реконструкцію гуртожитку, зобов’язати його провести наше переселення в інший гуртожиток, який належить на правах власності Чернівецькій міській раді, а також провести ці дії згідно з чинним законодавством, яке регламентує проживання в гуртожитках.

Просимо зобов’язати виконком не приймати об’єкт реконструкції в експлуатацію як багатоквартирний будинок, доки новий власник не відшкодує майном або коштами всі затрати, пов’язані з переселенням нас до іншого гуртожитку.

За дорученням мешканців — Л. ЗАРИЦЬКА,

м. Чернівці, вул. Білоусова, 15.

9 червня 2004 р.».

Нинішній власник будинку М. так прокоментував ситуацію:

— Цей будинок я на законних підставах придбав у травні 2002 року. Всі, хто в ньому на той момент мешкав, займали приміщення згідно з договорами оренди, які закінчувалися у грудні того само року. На початку січня 2003 року я уклав з усіма індивідуальні договори оренди строком на один місяць з можливістю пролонгації без заперечення сторін. У середині року в місячний термін попередив усіх мешканців, щоб вони підшуковували собі нові помешкання. Майже всі так і зробили. У решти прав власності на ці кімнати немає. Хіба я винен, що завод, де вони працювали, не надав їм квартири? Я, щоб придбати цей будинок, взяв кредит у банку. Мешканці хочуть, щоб я уклав з ними довгострокові договори оренди і надав якісь гарантії. А які гарантії вони можуть дати мені? Що платитимуть? Перший поверх я хочу залишити з кімнатами готельного типу, пропоную їм туди переселитися і платити мені за оренду. Тут уже майже завершено ремонт. Замінено вікна, санвузли, електрообладнання. Або хай купують квартири на інших поверхах, їм я продам у першу чергу. А вони продовжують жити на другому поверсі, де ремонт не робився з 1972 року, і хочуть, щоб їм ці кімнати фактично подарували. Самовільно я їх виселити не можу, тому й вирішую це питання через суд.

Ми спробували отримати пояснення в департаменті містобудування та архітектури. Архітектор Першотравневого району Наталія Допіра відповіла:

— Я — людина нова і не зовсім у курсі ситуації. Мені відомо, що там начебто все гаразд, зроблено хороший ремонт, крім другого поверху, звідки люди чомусь не хочуть переселятися. Але це майнові справи, і їх має вирішити суд.