У Севастополі — безліч природоохоронних проблем. Про них розмірковують фахівці-екологи, з якими мені вдалося поговорити в переддень Всесвітнього дня охорони довкілля. День пройшов, а проблеми залишилися.
Діна ІВАНОВА, перший заступник начальника Державного управління екоресурсів:
— у Севастопольському регіоні потрібно негайно вирішувати питання безпечної утилізації твердих побутових відходів (ТПВ), завершення будівництва Південних очисних споруд. Балаклава у вересні відзначатиме своє 2500-річчя, а тут дотепер у бухту скидають неочищені стоки. Каналізування цього курортного містечка, будівництво для нього очисних споруд — завдання номер один.
Кілька років тому закрили Кримський сміттєспалювальний завод, а натомість нічого не запропонували, крім захоронення побутових відходів. Цей шлях утилізації сміття, на мій погляд, безперспективний. Потрібно не захоронювати тверді побутові відходи, а переробляти їх, як це робиться у всьому світі. Проектів було багато, але рішення про будівництво заводу з перероблення й утилізації побутового сміття дотепер немає. Наприклад, проект австрійської фірми «Ларо» передбачає не тільки збирання відходів у регіоні, а й одержання з них корисних складових (які можуть використовуватися для повторної переробки). Але він поки що не знаходить розуміння у депутатського корпусу. Та й населення заперечує проти планованого розміщення заводу в промзоні Камишової бухти. А доки до діла, у місті з кожним роком збільшується кількість стихійних смітників. Їхній відлік у нашому регіоні йде вже на сотні. Вони раптово з’являються і ростуть, як гриби. Головне — зважитися на будівництво заводу, що не тільки позбавить регіон від сміття, а ще й зуміє перетворити його на гроші. Інакше Севастополь не матиме перспектив для розвитку. Тим паче в рекреаційному плані.
Іван КРАСНОВИД, пенсіонер, багато років очолював державну інспекцію охорони Чорного моря:
— Керівництву міста треба забезпечити безумовне виконання природоохоронного законодавства. Севастополь — єдине на півдні України місто, яке не має очисних споруд. Ще в 1999 році на 90 відсотків були готові до експлуатації Південні очисні споруди. Минуло п’ять років, а віз і нині там.
— То що, у нас і всі пляжі брудні?
— Ні, я не можу сказати, що в нас усі пляжі брудні. Але найчистіший — у Парку Перемоги, там море менш піддано антропогенному навантаженню, і в Учкуївці теж. Відповідають вимогам «Золотий» пляж у Балаклаві і «Яшмовий» у районі Георгіївського монастиря — бо там відкрите море. А от найбрудніша вода в районі пляжу «Сонячний» у Стрілецькій бухті.
— Виходить, для екологічного благополуччя нашого моря найголовніше — завершення будівництва Південних очисних споруд?
— Не можна відповісти однозначно. Хіба можна зняти з порядку денного скидання брудних стоків з кораблів ВМСУ і Чорноморського флоту РФ? Їх мають обладнати технічними засобами для запобігання забрудненню води внутрішньої водойми. Але всі кораблі, незалежно від державної приналежності, на відстої в Севастопольській акваторії 100 відсотків своїх стоків скидають у море неочищеними. Навіть у тому разі, коли судна обладнані закритими фановими системами для нагромадження стоків, військові моряки їх не використовують. Щоб здавати відпрацьовану брудну воду, треба платити гроші.
Розмовляла Світлана КАЛИНОВСЬКА.
Севастополь.
